Уряд Росії ввів жорсткі обмеження на бюджетні витрати на тлі стрімкого зростання дефіциту та нестачі ресурсів для фінансування війни проти України. Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Moscow Times та Bloomberg, державним відомствам наказано відкласти всі пріоритетні витрати та підготувати скорочення штату на 15%. За даними джерел Bloomberg, режим економії було запущено після того, як міністр фінансів Антон Силуанов попередив прем'єра Миколу Мішустина, що в бюджеті може не вистачити коштів для своєчасного здійснення всіх платежів. На той момент, за внутрішніми даними, від'ємне сальдо федерального казначейства вже наближалося до 5,5 трлн рублів, і уряд зіткнувся з гострішим кризою ліквідності.

Траєкторія дефіциту: від річного плану до рекорду

Формуючи бюджет на 2026 рік, Мінфін планував знизити минулорічний дефіцит з 5,7 трлн рублів до 3,7 трлн завдяки підвищенню ПДВ та податків на малий бізнес. Однак уже до кінця першого кварталу дефіцит перевищив річний план, досягнувши 4,5 трлн рублів. У Мінфіні пояснювали це «авансуванням витрат», але дефіцит продовжував рости навіть попри позапланові сировинні доходи: до кінця другого кварталу він досяг 5,7 трлн рублів, а на початку серпня — 6,5 трлн. За даними системи «Електронний бюджет», на 24 серпня поточний дефіцит становив уже 8,654 трлн рублів — ця сума ще не враховує серпневі податкові надходження, які надійдуть наприкінці місяця і лише трохи зменшать «діру». За оцінками джерел Bloomberg, до кінця року дефіцит, імовірно, не зменшиться і, скоріше за все, продовжить рости: уряд прогнозує 3,2–3,8% ВВП, що повторить рекорд пандемійного року і в грошовому виразі становитиме близько 9 трлн рублів — навіть більше, ніж песимістичний прогноз ЦБ у 8,2 трлн.

Війна, нафта та українські удари по НПЗ

За словами джерел, саме скорочення витрат допомогло стримати зростання дефіциту: за внутрішніми розрахунками Мінфіну, без заходів економії він міг досягти 9 трлн рублів ще до кінця червня. У серпні європейська розвідка оцінила, скільки ще Росія зможе фінансувати війну: попри економічні проблеми, зростання світових цін на нафту дало бюджету додаткові доходи і відклало момент більш серйозного фінансового тиску. Водночас влада не вважає ситуацію критичною і, за розрахунками, здатна фінансувати продовження війни ще кілька років. При цьому Україна продовжує наближати економічний крах: за останні місяці українські дрони вивели з ладу до 40% нафтопереробних потужностей країни, через що близько третини росіян зіткнулися з нестачою палива, а Росія почала вдаватися до «сірих» схем переробки нафтопродуктів.

Суперечливі дані

У публікаціях різних видань розходяться як масштаби скорочення, так і точні цифри. РБК-Україна та The Moscow Times говорять про скорочення цивільних витрат «на третину» (близько 33%), тоді як UNN називає цифру в 35% і при цьому оперує ширшим поняттям «бюджетні витрати» загалом. Окремо згадується скорочення штату на 15%, що є іншою категорією. Крім того, у тексті переплітаються два різні показники: «від'ємне сальдо федерального казначейства» (близько 5,5 трлн рублів на момент попередження Силуанова) та «дефіцит бюджету» (від 4,5 трлн у першому кварталі до 8,654 трлн на 24 серпня). Ці величини пов'язані, але не тотожні, і їхнє змішування в окремих повідомленнях створює невідповідність у хронології цифр. Точний підсумковий розмір дефіциту за 2026 рік поки не зафіксований і залежить від серпневих та вересневих податкових надходжень.

Отже, Росія перебуває в фазі примусової фінансової консолідації: війна поглинає ресурси, які раніше спрямовувалися на цивільні потреби, а удари по нафтопереробній інфраструктурі додатково б'ють по доходах та внутрішньому ринку палива. Навіть при відстрочці «фінансової стелі» завдяки високим ценам на нафту тренд на зростання дефіциту та стискання соціальних витрат зберігається, що робить бюджетну стійкість ключовою вразливою точкою режиму у 2026 році.