Росія проводить дослідні випробування нового реактивного безпілотника «Герань-6», здатного розганятися до 1000 км/год та нести досить велику бойову частину. Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський. За його словами, дані про характеристики апарата надійшли з української розвідки, яка зафіксувала проведення Москвою відповідних випробувань.

Від «дробів початку війни» до крилатих ракет

Веніславський наголосив, що засоби повітряного нападу, які Росія застосовує сьогодні, зокрема «Герань-5» та «Герань-6», вже не мають нічого спільного з безпілотниками, що використовувалися на початку конфлікту. Депутат назвав їх «по суті крилатими ракетами» і зазначив, що подібний підхід — створення високошвидкісного ударного апарата на базі безпілотної платформи — першою продемонструвала Україна, а президент країни назвав таку концепцію «дроном-ракетою». За оцінкою нардепа, Росія зараз максимально нарощує виробництво та застосування саме таких апаратів, що якісно змінює характер повітряної загрози для українських міст та інфраструктури.

Проблема швидкості: чому перехоплення стає складним

Реактивні «Шахеди» та інші аналогічні безпілотники розвивають швидкість від 500 до 1000 км/год — порівнянну з параметрами крилатих ракет. Веніславський пояснив, що під час польоту цілі на швидкості близько 800 км/год перехоплювач має рухатися щонайменше з такою самою швидкістю, а за таких умов кінетичне знищення цілі стає надзвичайно складним завданням. Навіть реактивні перехоплювачі, які раніше демонстрували високу ефективність проти повільніших цілей, при зіткненні з апаратами, що летять на 800–1000 км/год, стикаються з принциповими обмеженнями щодо маневровості та часу наведення.

Які засоби ППО залишаються ефективними

Найдієвішим інструментом проти реактивних цілей депутат назвав класичні системи протиповітряної оборони: ракети «земля — повітря» та «повітря — повітря». Це може бути як наземна зенітна установка, так і бойовий літак, що збиває реактивні «Шахеди» з повітря. Водночас Веніславський визнав, що й із перехоплювачами фіксуються хороші результати: українські виробники регулярно демонструють нові зразки, які проходять випробування. Він висловив упевненість, що при серійному впровадженні ці пристрої суттєво покращать динаміку знищення повітряних цілей, хоча масове застосування поки не розпочато через високу технологічну складність завдання.

РЕБ-купол і дані Contra-Drone: що відбувається на практиці

На початку листопада радник президента Сергій «Флеш» Бєскрестнов повідомив про завершення створення РЕБ-купола над Києвом, який придушує MESH-радіозв'язок реактивних «Шахедів». За його словами, ця операція змусила противника зробити паузу та розпочати модернізацію безпілотників. Співзасновник компанії Contra-Drone Тимофій Юрков у подкасті РБК-Україна «ЦЕ БАЗА» підтвердив, що на поточному етапі майже всі реактивні «Шахеди» знищуються авіацією або придушуються засобами радіоелектронної боротьби. При цьому він зазначив, що за швидкості 650–700 км/год і вище перехоплювачі, за його оцінкою, будуть менш ефективними, хоча для нереактивних цілей вони залишаються актуальним засобом.

Стратегічний висновок: нарощування ППО та залучення партнерів

Веніславський пов'язав появу «Геріні-6» з необхідністю посилення української системи ППО, розвитку ракетних комплексів «земля — повітря» та «повітря — повітря», а також залучення можливостей міжнародних партнерів для збільшення запасу зенітних ракет. За його логікою, що вища швидкість і бойова маса нових російських безпілотників, то критичнішим стає дефіцит засобів їхнього перехоплення, і без системного нарощування ППО та кооперації з союзниками Україна не зможе забезпечити достатній рівень захисту повітряного простору.