Російський військово-промисловий комплекс демонструє високу інтенсивність виробництва засобів повітряного нападу. За даними експертів, щомісяця з конвеєрів сходить десятки крилатих ракет Х-101, які практично одразу ж відправляються на бойові вильоти по території України.
Цю інформацію підтвердив головний науковий співробітник Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння, полковник Олександр Заруба. Його заява, опублікована «Інтерфакс-Україна» зі посиланням на РБК-Україна, розкриває деталі роботи російської оборонної промисловості та тактику застосування високоточної зброї.
Темпи виробництва та логістика ударів
Згідно з оцінками фахівців, Росія випускає від 40 до 50 крилатих ракет Х-101 на місяць. Аналіз наслідків останніх атак дозволив зробити висновок, що в них використовуються ракети, виготовлені всього кілька тижнів тому. Це свідчить про те, що цикл виробництва та підготовки до застосування озброєння максимально стиснутий.
Ракета Х-101, хоча і не є новим зразком, пройшла серйозну модернізацію. Інженери внесли суттєві зміни в конструкцію, щоб ускладнити виявлення та знищення боєприпасу засобами протиповітряної оборони.
Технічні зміни: більше вибухівки, менше палива
Ключовою зміною стала переробка внутрішньої компоновки ракети. Вага бойової частини була збільшена з 450 кг до приблизно 800 кг. Це стало можливим завдяки зменшенню об'єму паливного бака — звільнене простір зайняв додатковий бойовий заряд.
Модернізована бойова частина отримала нову функціональність: вона може бути скинута або вибухнути на висоті 100–200 метрів від цілі, що значно підвищує уражаючу здатність зброї при атаці наземних об'єктів.
Залежність від західної електроніки
Попри санкції, російська оборонна промисловість продовжує активно використовувати іноземні компоненти. За словами Заруби, у виробництві ракет зафіксовано перехід від цивільних чіпів до спеціалізованої мікроелектроніки. Однак переважна частина цих компонентів — іноземного виробництва.
«До 80-90% критичної мікроелектроніки — це виробництво компаній США, Тайваню, Японії, Швейцарії, Нідерландів, Німеччини», — заявив експерт. Мова йде переважно про компоненти подвійного призначення, які формально можуть використовуватися в цивільній галузі, але активно закуповуються для військових потреб через мережу посередників.
Інші напрямки озброєння
Паралельно з виробництвом крилатих ракет Росія збільшує застосування інших видів боєприпасів. Значна увага приділяється модернізації радянських авіабомб, які переобладнуються в керовані авіаційні бомби (КАБ) з модулем УМПК. Також зафіксовано застосування касетних авіабомб.
Зараз розробляється проміжний тип боєприпасів, що займає нішу між керованою бомбою та ударним дроном. Загалом, темпи виробництва засобів повітряного нападу в Росії суттєво зросли.
Контекст останніх атак
Актуальність цих даних підтверджується подіями останніх днів. Вночі на 13 червня Росія атакувала Україну 118 ударними дронами різних типів. Сили ПВО збили 110 з них, однак зафіксовано влучання на трьох об'єктах. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) пов'язують ескалацію загроз, зокрема згадки про застосування ракети «Орешник», з іміджевими проблемами керівництва Росії на фоні невдач.