Ринок інвестиційного громадянства переживає безпрецедентний зсув. Росіяни, зіткнувшись із закриттям традиційних дверей у Європу та на Карибах, різко переорієнтувалися на отримання другого паспорта в островних державах. Новими фаворитами стали Вануату та крихітна африканська Республіка Сан-Томе і Принсіпі.
Ажіотаж навколо островних держав
Статистика першої половини 2025 року демонструє вибуховий зростання інтересу до цих юрисдикцій. Кількість угод з отриманням громадянства Вануату серед громадян РФ зросла втричі порівняно з аналогічним періодом минулого року. Не менш вражаючі цифри фіксуються і в Сан-Томе і Принсіпі. Програма інвестиційного громадянства там запрацювала лише наприкінці 2025 року, але за шість місяців росіяни уклали там стільки ж угод, скільки й щодо Вануату.
Для таких малих територій мова йде про десятки оформлених паспортів, що створює справжній ажіотаж. Ключовим фактором успіху цих країн є можливість дистанційного оформлення документів. Весь процес займає від двох до чотирьох місяців, що критично важливо для тих, хто не може вільно пересуватися світом.
Інструмент проти санкцій, а не ключ до Європи
Експерти підкреслюють, що мотивація покупців змінилася. Ці паспорти не дають права вільного в'їзду до США чи країн Європейського Союзу. Їхня головна цінність полягає в іншому: вони значно спрощують отримання довгострокових віз та допомагають зняти з російського бізнесу санкційне навантаження.
Тенденція підтверджується зміною цілей покупки нерухомості. Зараз понад дві третини росіян (68%) придбавають закордонну нерухомість виключно заради статусу резидента чи громадянства. Ще два роки тому цей показник становив лише 42%. Водночас інтерес до покупки житла для реального проживання стрімко падає: у першій половині року він знизився на 23%, а за підсумками 2025 року падіння склало 38%.
Куди йдуть гроші: Європа та Азія
Попри бум островних програм, Європа залишається головним напрямком для інвестицій, на неї припадає 47% усіх угод. Абсолютним лідером залишається Греція — єдина країна ЄС (окрім Кіпру), де досі діють «золоті візи».
Друге місце посідає Південно-Східна Азія (24%), включаючи Таїланд та Індонезію. Близький Схід утримує третю позицію (7%), хоча попит на ОАЕ різко впав на 40% на тлі війни в Ірані.
Водночас традиційні напрямки практично недоступні. Програми «золотих паспортів» у країнах Карибського басейну (Гренада, Домініка, Антигуа і Барбуда, Сент-Люсія) повністю закрилися для росіян після початку повномасштабної війни в Україні. Туреччина, раніше популярна, з 2023 року різко посилила правила видачі виду на проживання за інвестиції. Доля Туреччини на ринку впала до 5%, а оформити громадянство стало практично неможливо.
Залізна завіса для туристів
Звуження вибору в сфері громадянства безпосередньо пов'язане зі посиленням візового режиму. Європейська комісія продовжує посилювати обмеження. Якщо до початку вторгнення росіяни отримували щорічно близько чотирьох мільйонів шенгенських віз, то у 2025 році цей показник скоротився приблизно до 500 тисяч. Багаторазові візи переважно замінили одноразовими.
Ряд країн повністю припинив прийом документів від громадян РФ. До списку увійшли Польща, Литва, Латвія, Естонія, Чехія, Данія, Бельгія, Фінляндія та Нідерланди. Інші держави ввели складні вимоги: Німеччина вимагає підтвердження наявності банківського рахунку в ЄС, а Словенія — дійсний авіаквиток. Норвегія заборонила в'їзд російським туристам без необхідності, а Кіпр скасував спрощений візовий режим та ввів повну оплату консульського збору.
Ситуацію ускладнює політичний тиск. Нещодавно польські міністри Радослав Сікорський та Марцін Кервінський підтримали ініціативу 11 країн, що вимагають від Єврокомісії подальшого посилення контролю за видачею шенгенських віз росіянам. У цих умовах пошук альтернативних юрисдикцій стає для громадян РФ питанням не розкоші, а необхідності.
