29 жовтня внаслідок російського авіаудару по Харкові загинули п’ятеро працівниць однієї з філій Харківського обласного центру контролю та профілактики хвороб. Про це повідомило Міністерство охорони здоров'я України, передає РБК-Україна. Усі загиблі — жінки, які після звільнення міста одними з перших повернулися на свої робочі місця, розчищали пошкоджені приміщення, прибирали вибите скло та поступово відновлювали роботу лабораторій.

Історії, які забрала війна

Вікторія Прокопенко присвятила санітарно-епідеміологічній службі 36 років. Вона очолювала санітарно-гігієнічну лабораторію, а ще зі шкільних років мріяла стати лікаркою. Колеги згадують її як висококласного фахівця та чуйну людину. 3 листопада їй мало виповнитися 59 років. У Вікторії залишилися чоловік, донька та онук. Юлія Довженко майже 38 років працювала лаборанткою бактеріологічної лабораторії. Її характеризують як щиру, доброзичливу та відповідальну людину. 2 листопада їй мало виповнитися 57 років. У Юлії залишилися чоловік, син, дві онучки та сестра.

Колектив, який не встигли попрощати

Валентина Прус із 2021 року працювала лаборанткою санітарно-гігієнічної лабораторії і за цей час зарекомендувала себе як відповідальна та професійна спеціалістка. Їй було 55 років, у неї залишилися чоловік і донька. Анжела Прохорцева працювала бухгалтеркою і після деокупації повернулася до виконання своїх обов'язків. У день трагедії вона розмовляла телефоном із колегами обласного центру: під час розмови вони почули свист російської авіабомби, а потім — як жінка намагалася врятуватися. Після цього зв'язок обірвався. Анжелі було 54 роки, у неї залишилися дві доньки. Олена Грищенко працювала прибиральницею службових приміщень, дбала про чистоту та належні умови праці для колег. До колективу вона приєдналася відносно недавно, але швидко стала його невіддільною частиною. Олені було 58 років.

Удари по медичній інфраструктурі Харкова

Міністерство охорони здоров'я висловило співчуття рідним і близьким загиблих працівниць. Раніше РБК-Україна повідомляло, що під час масованої російської атаки Харків опинився під ударом, зокрема постраждав медичний заклад: у результаті обстрілу щонайменше 73 людини дістали поранення, були пошкоджені корпуси лікарні, медична лабораторія, 10 багатоквартирних будинків і 13 автомобілів. Через атаки на інфраструктуру в місті частково зникли тепло і гаряча вода. Випадок загибелі п'ятьох працівниць центру контролю та профілактики хвороб став черговим підтвердженням того, що російська сторона цілеспрямовано завдає ударів по об'єктах, пов'язаних із відновленням життя в звільнених містах.

Контекст: відновлення після деокупації під загрозою

Історії загиблих працівниць демонструють системну проблему: фахівці, які першими повертаються на роботу для відновлення критично важливої інфраструктури, опиняються в зоні прямого ризику. Центри контролю та профілактики хвороб відіграють ключову роль у моніторингу епідеміологічної обстановки, особливо в умовах, коли зруйнована частина медичної інфраструктури. Втрата досвідчених фахівців із багаторічним стажем — від 36 до 38 років — означає не лише людську трагедію, а й втрату професійних компетенцій, які неможливо швидко відновити. На момент публікації, 6 листопада 2026 року, інформація про загиблих підтверджена Міністерством охорони здоров'я України.