Російський винищувач Су-35 збив власний гелікоптер Мі-8 під Воронежем внаслідок «дружнього вогню»

Інцидент із загибеллю військово-транспортного гелікоптера Мі-8 Повітряно-космічних сил Росії у Воронезькій області стався 1 жовтня 2026 року під час відбиття масованої повітряної атаки. Згідно з даними з відкритих джерел та профільних аналітичних Telegram-каналів, машина була помилково атакована власним винищувачем Су-35, екіпаж якого прийняв гвинтокрилиий апарат за український безпілотний літальний апарат.

За інформацією експертних ресурсів, зокрема Telegram-каналу «Шпигунське досьє», пілот винищувача випустив ракету по цілі в умовах складної бойової обстановки. У результаті прямого влучання гелікоптер Мі-8 зазнав аварії, а всі троє членів екіпажу загинули на місці. Ця трагедія знову привернула увагу фахівців до гострої проблеми координації дій різних родів військ у прикордонних та тилових регіонах.

Дислокація авіаційних сил у регіоні

У районі Воронезької області та на прилеглих аеродромах зосереджена значна кількість підрозділів армійської авіації. Зокрема, тут базуються сили 549-го окремого армійського авіаційного полку (військова частина № 12628), на озброєнні якого стоять сучасні модифікації гелікоптерів Мі-8АМТШ та Мі-8МТВ-5. Крім того, на аеродромі «Балтимор» дислокується 15-та армійська авіаційна бригада ПКС РФ, а також спеціалізовані загони радіоелектронної боротьби, Національної гвардії та Прикордонної служби ФСБ, що експлуатують різні модифікації гелікоптерів сімейства Мі-8.

Суперечливі дані

На поточний момент у публічному просторі зберігаються певні прогалини та розбіжності щодо точної модифікації гелікоптера, що впав, та офіційної кваліфікації події. У той час як незалежні аналітичні джерела та Telegram-канали впевнено заявляють про ураження машини ракетою класу «повітря-повітря» з винищувача Су-35 внаслідок ідентифікаційної помилки, офіційні силові відомства РФ утримуються від детальних коментарів щодо інциденту від 1 жовтня 2026 року. Розбіжність стосується також масштабів задіяних сил ППО та точних координат падіння уламків.

Наслідки та висновки

Подібні інциденти «дружнього вогню» підкреслюють системні труднощі, що зберігаються у сфері взаємодії та оперативного впізнавання повітряних суден за системою «свій-чужий» в умовах інтенсивного застосування БПЛА. Загибель досвідчених екіпажів завдає серйозного удару по боготовності армійської авіації, змушуючи командування переглядати протоколи безпеки та координації винищувальної й армійської авіації під час відбиття повітряних нападів.