В українському політичному естаблішменті сформувалося чітке розуміння стратегії противника на випадок зниження інтенсивності бойових дій. Співрозмовники РБК-Україна в президентському оточенні та органах влади розкрили деталі російського плану, який може бути активовано у разі «заморозки» конфлікту або переходу до позиційної війни без масованих ракетних ударів.
Стратегія через вибори та фрагментацію
За даними джерел, ключовим елементом російської стратегії є підштовхування України до проведення виборів. Мета Москви — спровокувати внутрішню політичну фрагментацію, яка призведе до ослаблення держави. Саме в умовах такої нестабільності Росія планує досягати своїх геополітичних цілей, використовуючи як політичні методи тиску, так і можливість відновлення повномасштабної війни.
«Їхній план — вивести на вибори, внутрішню політичну фрагментацію України, через це на ослаблення, і потім на досягнення всіх тих же цілей Росії — політичним методом або відновленням повномасштабної війни. Але в умовах значного внутрішнього ослаблення та фрагментації України», — заявив один із співрозмовників видання.
Небезпека «прийнятних» вимог
Експерти та чиновники зазначають, що реалізація цього сценарію може відбуватися через маніпуляції в гуманітарній сфері. Деякі вимоги РФ можуть виглядати логічними та прийнятними для західних партнерів — США та країн Європи. Однак всередині України такі умови здатні викликати різке обурення та розкол у суспільстві.
За оцінками джерел, подібна «розкачка» суспільства також буде грати на руку Москві, посилюючи дестабілізацію. Тим не менш, представники влади вважають, що поки що це залишається віддаленою перспективою.
«Якщо ми маємо у що-небудь вірити, то зараз гарний момент, щоб повірити — динаміка починає складатися на нашу користь», — підсумовує інше джерело у владі.
Позиція Києва та міжнародний контекст
Питання проведення виборів в Україні залишається одним із найчутливіших у переговорній повестці. Президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що проведення голосування в умовах воєнного стану неможливе. Цю позицію офіційно підтвердили і у Верховній Раді.
У той же час, негайне проведення виборів фігурує як один із пунктів мирного плану з 20 пунктів, який був пророблений українсько-американськими переговорниками. У Центральній виборчій комісії раніше зазначали, що для якісної підготовки до голосування необхідний термін близько шести місяців.