Українські споживачі можуть зіткнутися з ростом цін на базовий продукт харчування вже у липні. За прогнозами експертів галузі, вартість хліба може зрости приблизно на 5%. Це рішення пекарні приймають не заради прибутку, а під тиском законодавчих змін, що стосуються умов праці та бронювання персоналу.

Головний фактор: нові правила бронювання та зарплати

Перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко в інтерв'ю РБК-Україна пояснив, що основною причиною подорожчання стало постановлення Кабінету міністрів №692 від 30 травня. Документ ужесточив вимоги для підприємств, які хочуть зберегти за собою право бронювання військовозобов'язаних працівників.

Ключова зміна стосується середньої заробітної плати. Тепер, щоб підприємство могло легально бронювати працівників, середній оклад на виробництві має становити близько 26 тисяч гривень. Раніше цей поріг був встановлений на рівні 21 тисячі гривень.

Це означає необхідність підвищення фонду оплати праці більш ніж на 20%. Оскільки заробітна плата становить приблизно 25% від собівартості хлібобулочної продукції, такий стрибок у витратах неминуче перекладається на кінцеву ціну товару. Розрахунки показують, що зростання фонду оплати праці на 20% збільшує вартість продукції на 5–6%.

Експерти підкреслюють, що мова йде про нараховану зарплату. При середній нарахованій сумі в 26 тисяч гривень, на руки працівники будуть отримувати близько 20 тисяч гривень. Враховуючи специфіку роботи пекарів — нічні зміни, робота у вихідні та свята — така сума не є високою, однак для бізнесу це суттєве навантаження.

Жара та логістика: додаткові витрати

Окрім законодавчих змін, на собівартість впливає й погода. Високі температури потребують додаткових витрат на підтримання технологічного процесу. Для якісного замісу тіста необхідно охолоджувати воду та повітря в цехах, де температура може досягати 50 °C. Без систем охолодження тісто швидко перекисає, що робить продукцію непридатною для продажу.

Крім того, жара збільшує витрати на логістику: транспортним засобам потрібно більше енергії для роботи кондиціонерів. Ситуацію погіршують і інші фактори:

  • Зростання вартості імпортних компонентів через валютний курс та логістику.
  • Подорожчання послуг з ремонту та обслуговування обладнання.
  • Дефіцит кваліфікованих кадрів у суміжних галузях.

Чому борошно не рятує ситуацію

У структурі собівартості хліба сировина займає близько 40%, з яких понад 30% припадає на борошно. Останнім часом ціна на борошно стабілізувалася, а в деяких регіонах навіть зафіксовано незначне здешевлення — на 100–200 гривень за тонну (близько 1%).

Однак, враховуючи, що борошно становить лише третину собівартості, його здешевлення впливає на кінцеву ціну продукту всього на 0,3%. Цього недостатньо, щоб компенсувати зростання витрат на зарплату та енергоносії. Хлібопекарні підприємства не мають достатньої рентабельності, щоб перекривати такі витрати за свій рахунок.

Прогноз на врожай

Щодо майбутнього врожаю прогнози залишаються позитивними: очікується збір близько 83 млн тонн зернових, з яких понад 20 млн тонн складе пшениця. Однак експерти зазначають, що ключовим фактором стане не кількість, а якість зерна. У останні роки частка продовольчої пшениці в загальному врожаї має тенденцію до зниження, що безпосередньо впливає на ринкові ціни.