10 серпня 2026 р. — Попри жорстку риторику та зміни в геополітичній повестці, Сполучені Штати Америки продовжують надавати критично важливу допомогу Україні. Однак формат цієї підтримки зазнав суттєвих змін. Якщо раніше йшлося про мільярди доларів військової допомоги, то сьогодні ключовим активом, який Вашингтон передає Києву безкоштовно, стала розвідувальна інформація. Саме дані, що надає ЦРУ, дозволяють українським силам завдавати точкових ударів по позиціях російської армії на окупованих територіях та атакувати енергетичну інфраструктуру всередині самої РФ.
Фактор Раткліффа: як гольф впливає на світову політику
Згідно з даними західних джерел, збереження цього каналу допомоги безпосередньо пов'язане з діяльністю директора Центрального розвідувального управління (ЦРУ) Джона Раткліффа. У умовах, коли політичний діалог між Києвом і Вашингтоном періодично охолоджувався, саме Раткліфф зміг переконати президента США Дональда Трампа в доцільності продовження підтримки. Метод переконання виявився нестандартним: під час спільних ігор у гольф директор ЦРУ демонструє главі держави актуальні дані про втрати Росії на полі бою.
Цифри, які озвучує Раткліфф, вражають: щомісячні втрати російської армії зараз перевищують 40 000 осіб. Для Дональда Трампа, чија політична філософія базується на принципі «не любити переможених», ці цифри працюють як потужний аргумент. Україна в поточній конфігурації конфлікту виглядає переможцем, що спростовує думку скептиків, які наполягали на нездатності Києва здобути перемогу. Успіх української армії, підживлюваний американською розвідкою, став для Трампа доказом ефективності його курсу.
Економічна логіка: удари по енергетиці як важіль тиску
Окрім військових аспектів, існує й чітка економічна мотивація для продовження передачі розвідданих. Як зазначає видання The Atlantic, удари України по енергетичній інфраструктурі Росії приносять вигоду і самим Сполученим Штатам. Зменшення експорту російської нафти та газу робить такі країни, як Індія та Китай, більш вразливими перед обличчям торгових тарифів, введених адміністрацією Трампа.
Трамп, який ще під час свого першого президентського терміну закликав європейців припинити залежність від російських ресурсів (досягнувши навіть санкцій проти «Північного потоку»), сьогодні бачить у діях України продовження своєї стратегії. На думку експертів, ці удари можна розглядати як прелюдію до переговорів, аналогічно тому, як це було зроблено у випадку з Іраном. «Це ескалація, але це також ескалація, яка може допомогти покласти край», — заявив президент США на саміті НАТО в Анкарі минулого місяця, коментуючи ситуацію.
Суперечливі дані
Попри оптимістичні оцінки поточної ситуації, існують розбіжності щодо стійкості цього каналу допомоги. Politico повідомляло, що обмін розвідданими суттєво покращився лише після кризи у березні 2025 року, коли Білий дім тимчасово перекрив доступ до інформації через скандальну зустріч Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті. До березня 2026 року українська армія отримувала до 80% розвідданих від партнерів, переважно від США.
Однак Financial Times у січні 2026 року висунула іншу точку зору, стверджуючи, що Європа здатна за кілька місяців повністю замінити американські розвіддані. Це створює невизначеність: чи продовжуватимуть США надавати дані безкоштовно, якщо Європа зможе взяти це навантаження на себе, чи ж Вашингтон вирішить монетизувати цей актив у майбутньому?
