Російська православна церква передала на передову в Україні фрагмент решток середньовічного московського князя Дмитрія Донського, якого віруючі та церковні ієрархи називають святою реліквією. Йдеться про фрагмент правої руки князя, розміщений у прикрашеній скриньці під загартованим склом. У РПЦ заявили, що реліквія має «духовно зміцнити» російських військових, а в низці формулювань — підняти їхній бойовий дух і допомогти «здобути перемогу над супротивником». За даними видання, на днях біля меморіалу Другої світової війни в окупованому Донецьку російські чиновники та військові командири поцілували реліквію та перехрестилися під час молитви.

Виявлення саркофага та особистий огляд Путіним

Саркофаг із рештками Дмитрія Донського, за повідомленнями, було виявлено цього літа під час реставраційних робіт у Архангельському соборі Московського Кремля. У серпні глава російської держави Володимир Путін особисто оглянув знахідку і, як повідомляється, назвав її «зовсім унікальною», заявивши, що вона зміцнює основи російської історії. Дмитрій Донський помер у 1389 році; в Росії його особливо шанують за перемогу над військами Золотої Орди в Куликовській битві 1380 року, а Російська православна церква канонізувала князя у 1988 році.

Процесія в Москві та перенесення на передову

У РПЦ Дмитрія Донського назвали «святим полководцем» і заявили, що частина його мощей має символічно перебувати поруч із російськими військовими. На вихідних, за наявними даними, мощі пронесли вулицями Москви під час православної процесії, після чого реліквію доставили в зону бойових дій. Митрополит Донецький та Маріупольський Володимир заявив, що російським військовим та мешканцям Донбасу потрібні «Божественна допомога» та благословення святих. Церква, як зазначається, раніше вже підтримувала російських військових: відправляла священників на передову та проводила кампанії на підтримку армії.

Критика зсередини церкви

Водночас дії РПЦ критикують навіть представники самої церкви. Вони звинувачують ієрархів у порушенні релігійних правил заради демонстрації лояльності Кремлю і ставлять запитання, чому рештки Донського почали активно використовувати саме зараз — через 38 років після його канонізації у 1988 році. У Головному управлінні розвідки України, як повідомлялося, заявляли, що Російську православну церкву Кремль використовує як інструмент впливу за кордоном. Також зазначалося, що РПЦ затвердила щонайменше 12 молитов, що благословляють російську агресію проти України.

Суперечливі дані

Формулювання щодо мети перенесення реліквії різняться залежно від джерела та заяви: в одних повідомленнях йдеться про «духовне зміцнення» військових, в інших — про «підняття бойового духу», у третіх — про допомогу «здобути перемогу над супротивником». Ці варіанти не тотожні і відображають як офіційну церковну риторику, так і політизовану інтерпретацію події. Крім того, офіційна позиція РПЦ щодо символічного та духовного значення мощей прямо суперечить позиції частини церковних критиків, які вважають використання решток у військових цілях порушенням канону та політичною інструменталізацією релігії. Розбіжності в оцінках зберігаються, і єдиної верифікованої формулювання мети перенесення в відкритих джерелах немає.

Історичний контекст шанування

Дмитрій Донський посідає особливе місце в російському історичному та релігійному свідомості завдяки Куликовській битві 1380 року. Його іменем, як зазначається, називали радянську танкову колону, створену на кошти церкви під час Другої світової війни. Канонізація 1988 року заклала основу для сучасного шанування, однак активне публічне використання фрагмента мощей у контексті збройного конфлікту, на думку критиків, стало прецедентним кроком, який розділяє церковну спільноту та посилює дискусію про межі між релігійною традицією та державною політикою.