Державний секретар США Марко Рубіо в інтерв'ю радіостанції 77 WABC пояснив стратегічне значення укладеного 22 вересня 2026 року угоди між Сполученими Штатами, Данією та Гренландією. На його думку, документ спрямований на довгостроковий захист арктичного регіону від можливого військового присутня Китаю та Росії. Рубіо підкреслив, що острів являє собою «огромну ділянку суші з невеликим населенням», що робить його надзвичайно вразливим з погляду безпеки, і саме тому Вашингтон не може допустити розміщення на його території чужих військових об'єктів.

Від першого терміну Трампа до «феноменальної угоди»

Під час розмови державний секретар нагадав, що ідея контролю над Гренландією кружляла навколо Білого дому ще з часів першого президентського терміну Дональда Трампа (2017–2021). За оцінкою Рубіо, острів стратегічно важливий для Сполучених Штатів, і нинішня угода є логічним завершенням багаторічної лінії американської політики в Арктиці. «Ми ні за яких обставин не можемо дозволити собі одного дня прокинутися у світі, де там розташовані китайські бази, російські бази або бази когось іншого», — заявив глава американського відомства зовнішньої політики, назвавши остаточну угоду «відмінною» та «феноменальною».

Постійний статус і необмежене розміщення баз

Ключовим елементом документа, на який вказав Рубіо, є його постійний характер: угода не має строку дії та надає США право розмістити на території Гренландії стільки військових баз, скільки вважатиме необхідним. Крім того, до тексту включені положення про майбутні варіанти посилення військової могутності та протиракетної оборони в арктичному регіоні. Таким чином, Вашингтон закріплює за собою не тимчасовий, а перманентний військовий плацдарм на найбільшому острові світу.

Інвестиційний контроль як інструмент «арктичного щита»

Окремий блок угоди присвячено процедурі перевірки іноземних інвестицій. Згідно з поясненням Рубіо, перш ніж будь-яка компанія зможе спрямувати капітал в економіку Гренландії, вона зобов'язана пройти подвійну верифікацію — з боку США та Данії. Мета механізму — переконатися, що інвестор не пов'язаний із Китаєм або іншою країною, що не входить до НАТО і розглядається як потенційний противник. По суті, це створює інституційний бар'єр, що робить арктичну територію економічно закритою для конкурентів Вашингтона.

Контекст: паралельні заяви Рубіо щодо Венесуели

Варто зазначити, що в той самий період державний секретар виступив з низкою інших публічних заяв, зокрема щодо нафтової угоди з Венесуелою, де він оцінив обсяг залучених інвестицій у масштабі порядку 100 мільярдів доларів. Ці коментарі, однак, стосуються зовсім іншого треку американської зовнішньої політики і не перетинаються з арктичною тематикою. Гренландійська угода, навпаки, позиціонується Рубіо як елемент довгострокової архітектури безпеки, а не разова торгова чи енергетична ініціатива.