Вашингтон останніми днями надіслав низку сигналів, які західні дипломати розцінюють як коригування очікувань щодо українського врегулювання. За даними РБК-Україна, що посилається на публікації журналіста «Радіо Свобода» Алекса Рауфоглу, держсекретар США Марко Рубіо у приватному порядку обговорював із представниками західних місій два чутливі питання: перспективи участі Володимира Путіна в грудневому саміті G20 у Маямі та можливість вступу України до НАТО. Обидва сюжети, за повідомленнями, отримали від американського дипломата стримано-песимістичну оцінку.
Приватні сигнали дипломатам
Як стверджують троє високопоставлених західних дипломатів, останніми двома днями Рубіо в неформальних бесідах висловлював сумніви в тому, що російський лідер узагалі візьме участь у саміті G20, запланованому на грудень у Маямі. За словами джерел, після цих розмов у дипломатів склалося стійке враження, що держсекретар США не вірить у готовність Путіна укладати будь-яку угоду щодо України в осяжному майбутньому — орієнтир, який, за їхньою оцінкою, зміщений щонайменше до весни 2027 року.
НАТО: «нереалістично в короткостроковій перспективі»
Окремо в кулуарах було порушено тему альянсу. За словами тих самих джерел, Рубіо назвав членство України в НАТО як інструмент безпеки «нереалістичним у короткостроковій перспективі» й додав, що Путін «ніколи б не погодився» на такий сценарій. Таким чином, ключовим обмежувальним фактором, за цією оцінкою, виступає не позиція Брюсселя чи Вашингтона, а лінія Москви.
Публічна позиція: припинення війни, а не розширення альянсу
Публічно Рубіо зайняв стриманіші формулювання, але в тому ж напрямку. Відповідаючи на запитання про вступ України до НАТО, він відмовився давати однозначну відповідь «так» чи «ні», наголосивши, що процедура вимагає консенсусу та одностайності всіх держав-членів, а тому питання «наразі не стоїть на порядку денному». Головним напрямом американської політики щодо України держсекретар назвав припинення бойових дій: за його словами, Вашингтон зосереджений на пошуку можливостей зупинити конфлікт і скоротити людські втрати, а також сумнівається в тому, що сторони вже стоять на межі врегулювання і що війна може бути швидко завершена шляхом переговорів.
Зеленський і саміт G20
У тому ж публічному коментарі Рубіо повідомив, що президент України Володимир Зеленський може відвідати саміт G20, якщо отримає відповідне запрошення від американського лідера Дональда Трампа. Таким чином, участь Києва в грудневому саміті, по суті, прив'язана до політичного рішення Вашингтона, а не до автоматичного протокольного порядку.
Що це означає
Сукупність приватних і публічних заяв малює послідовну картину: у короткостроковій перспективі Вашингтон не розглядає розширення НАТО на Україну як робочий сценарій і не очікує прориву в переговорах до весни 2027 року. Центральною змінною залишається позиція Москви — саме готовність (або неготовність) Путіна до компромісу, за оцінкою американського держсекретаря, визначає темп і саму можливість врегулювання. Різниця між «нереалістично в короткостроковій перспективі» в кулуарах і «не стоїть на порядку денному» на публіці не змінює суті: обидва формулювання виключають швидке членство України в альянсі й переводять фокус із розширення на спробу зупинити бойові дії.