У умовах безпрецедентної посухи та аномальної спеки, що охопила Європу в серпні 2026 року, Румунія була змушена вдаватися до радикальних заходів для забезпечення роботи свого єдиного діючого ядерного реактора. Критичне падіння рівня води в Дунаї, другій за довжиною річці континенту, поставило під загрозу роботу ключової енергетичної інфраструктури країни. Влада Румунії спільно з оператором атомної станції провела масштабні інженерні роботи, спрямовані на штучне перенаправлення потоку річки до охолоджувальних установок.

«Вибухи та баржі»: екстрені заходи зі спасіння реактора

Щоб підняти рівень води біля водозабірних споруд атомної електростанції, румунська влада здійснила низку технічних операцій, які можна охарактеризувати як «героїчні» в умовах кліматичної кризи. Згідно з звітами, фахівці підірвали кам'яну перешкоду в руслі річки, щоб звільнити прохід для води, та провели заглублення русла. Найрадикальнішим кроком стало затоплення чотирьох барж, навантажених камінням. Ці баржі були навмисно потоплені, щоб створити тимчасову греблю, яка перенаправила б основний потік води в бік станції.

Ці заходи дозволили підняти рівень води біля реактора приблизно на 4 сантиметри. Хоча на перший погляд ця цифра може здатися незначною, для роботи систем охолодження ядерних установок навіть мінімальна зміна рівня має критичне значення. За оцінками експертів, створений штучний резерв води забезпечить роботу станції приблизно на дев'ять днів, що є тимчасовим рішенням, яке дозволяє виграти час до покращення погодних умов.

Енергетична криза: від Румунії до Угорщини

Ситуація з рівнем води в Дунаї має трансграничний характер. Критичне зниження рівня річки вже змусило Румунію зупинити один зі своїх реакторів, що призвело до різкого скорочення виробництва електроенергії. Два румунські атомні реактори зазвичай забезпечують близько 20% всього енергоспоживання країни, тому їхня зупинка створює колосальне навантаження на енергосистему.

Ситуацію ще більше ускладнює те, що сусідня Угорщина також зіткнулася з аналогічними проблемами. Через рекордно низький рівень води атомна електростанція «Пакш» в Угорщині була повністю зупинена вперше за 44 роки своєї історії. Це призвело до того, що обидві країни змушені все більше покладатися на дорогий імпорт електроенергії для покриття дефіциту. У серпні румунська компанія Nuclearelectrica почала закуповувати електроенергію з України за підтримки молдовського постачальника Energocom, щоб компенсувати втрату потужності власного атомного блоку.

Надзвичайний стан та заклики до економії

У відповідь на зростаючий дефіцит та зростання попиту на електроенергію під час спеки, румунський уряд у серпні оголосив надзвичайний стан у сфері енергетики. Влада закликала домогосподарства та підприємства добровільно скорочувати споживання електроенергії у вечірні години пікового навантаження. Це рішення стало вимушеним заходом, спрямованим на запобігання повному колапсу енергосистеми та уникнення масштабних блекаутів.

Румунія виробляє електроенергію шляхом поєднання газової, вугільної, гідро-, атомної та відновлюваної енергетики. Однак країні потрібні значні інвестиції для модернізації застарілої інфраструктури, розвитку накопичувачів енергії та розширення мереж, щоб бути більш стійкою до кліматичних викликів. Поки ж країна змушена балансувати на межі, використовуючи тимчасові рішення та імпортуючи енергію.

Прогноз: надія на дощі після 15 серпня

За оцінками державного агентства водних ресурсів Румунії, рівень Дунаю залишався на рекордно низьких показниках протягом всього літа. Однак, згідно з метеорологічними прогнозами, ситуація може покращитися після 15 серпня. Очікується, що дощі у верхній течії річки поступово збільшать об'єм води, що дозволить відновити нормальний рівень у Дунаї та зняти загрозу для роботи атомних електростанцій.

Тим не менш, експерти попереджають, що кліматичні зміни стають все більш непередбачуваними, і подібні ситуації можуть повторюватися з більшою частотою. Це ставить перед енергетичними компаніями та урядами країн Європи завдання пошуку довгострокових рішень для забезпечення стійкості енергосистем в умовах змінюваного клімату.