Румунія переходить до рішучих дипломатичних та військових дій після інциденту з російським безпілотником, який врізався у житловий будинок у місті Галац. Міністр закордонних справ Оана Тойгу підтвердила, що Бухарест офіційно вимагатиме від НАТО прискорити передачу систем протиповітряної оборони, а також закриє єдине російське генеральне консульство у Констанці.

Дипломатична відповідь та закриття консульства

У відповідь на те, що міністр назвала «недопустимим та гучним порушенням повітряного простору», Румунія викликала російського посла для пояснень. Як контрзаход генеральний консул Росії у Констанці буде оголошений персоною нон грата, а саме консульство припинить свою діяльність. Це рішення підтримав президент Румунії Нічоліце Дан.

Вимоги до НАТО: прискорення постачань

Хоча Бухарест поки що не планує активувати 4-ту статтю Статуту НАТО (яка передбачає термінові консультації), країна вимагає перегляду термінів постачання військової техніки. Верховний головнокомандувач силами НАТО в Європі генерал Алексус Грінкевич вже погодився з попередніми пропозиціями Румунії щодо перекидання обладнання, проте тепер влада просить зробити це швидше.

До списку запитаного озброєння входять спеціалізовані радари для виявлення низьколітаючих дронів, проте повний перелік залишається засекреченим.

Чому дрон не було збито?

Інцидент стався в ніч на п'ятницю: дрон, перехоплений у повітряному просторі України під час атаки на цивільні об'єкти, перетнув кордон і впав на дах багатоповерхівки, викликавши пожежу та легкі травми двох людей. Два винищувачі F-16 були підняті по тривозі, але пілоти не отримали наказу на вогонь.

Високопоставлений офіцер армії Румунії пояснив це тим, що на прийняття рішення було занадто мало часу, а скидання боєприпасів над густонаселеним районом було б занадто ризикованим. Як зазначив віце-міністр оборони Сорін Молдован: «Якщо є ризик для цивільних, ви не даєте наказу стріляти».

Реакція НАТО та експертів

Представник альянсу підтвердив, що літаки були готові та мали всі необхідні повноваження, але пріоритетом була безпека людей. Зараз НАТО оцінює можливості щодо оптимізації мережі сенсорів та засобів ураження, щоб безпечніше нейтралізувати подібні загрози. Зокрема, обговорюється передача системи боротьби з дронами MEROPS під командування НАТО.

Незалежний експерт з безпеки Раду Тудор зазначає, що головною проблемою є швидкість еволюції російських технологій: «Вони розвиваються разом із загрозами, а ми розвиваємо оборону, але недостатньо швидко».

Контекст: провокація чи помилка?

З моменту повномасштабного вторгнення у 2022 році Румунія зафіксувала щонайменше 25 порушень повітряного простору, з яких сім сталося лише цього року. Українські військові джерела називають падіння дрона у Галаці «умисною провокацією» Москви, зазначаючи, що у апарата було достатньо палива, щоб він не міг просто збитися з курсу.

У той же час російські офіційні особи, включаючи Дмитра Медведєва, вимагають визначити приналежність дрона, але вимагають від країн ЄС «замовкнути» на цю тему. Марія Захарова також висловила загрози на західні країни. Румунія планує підняти питання про необхідність посилення стримування та оборонних можливостей на східному фланзі на найближчій зустрічі послів НАТО.