19 листопада 2026 року у китайському Шеньчжені завершився перший в історії тристоронній саміт глав США, Китаю та Росії. Дональд Трамп, Сі Цзіньпін та Володимир Путін провели переговори тривалістю близько півтора години, за підсумками яких три сторони опублікували спільну «Декларацію про мир». Зустріч відбулася на тлі бойових дій в Україні, що тривають, та «тектонічних змін» у світовій архітектурі безпеки, про які згадав китайський лідер.
Протокольні заяви та закриті переговори
Перед переходом до закриттів частини саміту кожен із лідерів виступив із коротким протокольним застереженням для журналістів: Сі Цзіньпін говорив три хвилини, Володимир Путін — дві з половиною, Дональд Трамп — чотири з половиною. Китайський лідер згадав про спільну боротьбу трьох держав у Другій світовій війні, заявив про необхідність повної заборони та знищення ядерної зброї і закликав великі держави подати «гідний приклад взаємодії» в умовах глобальних перетворень. Після завершення контактів він оцінив їх як «позитивні та конструктивні». Путін наголосив на статусі країн-переможниць у Другій світовій та спільній відповідальності за міжнародну безпеку, енергетичні й продовольчі зв'язки, боротьбу з тероризмом. Війну проти України він назвав «регіональним конфліктом», зазначивши, що приділив їй увагу на попередній 35-хвилинній двосторонній зустрічі з Трампом. Трамп заявив, що три найбільші ядерні держави повинні скорочувати ядерні ризики і не допустити появи ядерної зброї в Ірані. Щодо війни в Україні він висловив думку, що обидві сторони прагнуть її завершення. Також Трамп піддав критиці Міжнародний кримінальний суд, назвавши його «ворогом глобалістською організацією, що вийшла з-під контролю».
«Декларація про мир» без згадки України
За результатами переговорів Пекін, Вашингтон і Москва опублікували спільну «Декларацію про мир». Документ не містить жодної згадки про війну Росії проти України чи про безпеку Європи. Сторони зафіксували чотири спільні пункти, що стосуються глобальних викликів. Спікер Кремля Дмитро Пєсков згодом підтвердив, що тема України не була основною на тристоронньому саміті. Після закритих переговорів Трамп і Путін залишили майданчик, а Путін дав окрему прес-конференцію за підсумками зустрічі.
Прес-конференція Путіна: наративи та реакція на удари по Кримському мосту
На окремій прес-конференції Володимир Путін вкотре виклав позиції Кремля щодо конфлікту в Україні, перекладаючи відповідальність за ескалацію на Київ і Захід. Він заявив, що Росія «взагалі ніякої війни не починала», а бойові дії на сході України, за його словами, розв'язав «київський режим». Повномасштабне вторгнення він обґрунтував спробою «закінчити те, що почалося вісім років тому», протягом яких, за його твердженням, Москва «шукала мирного врегулювання». Путін також заявив, що погодився на компромісні пропозиції США щодо України під час зустрічі з Трампом в Анкориджі, і звинуватив Київ та Європу в небажанні йти на аналогічні поступки. Окремо він уперше публічно відреагував на українські удари по Кримському мосту в ніч на 16, 17 і 19 листопада, в результаті яких, за його словами, було пошкоджено одну з арок переправи, проліт автомобільного мосту та залізничну частину. Путін заявив, що міст «є виключно мирним об'єктом» і давно не використовується для перевезення військової техніки та нафтопродуктів. Він повідомив, що обговорював із Радою безпеки РФ можливе припинення вогню у низці сфер, проте після атак на міст, за його словами, Росія домовлятися не буде, і пригрозив, що відповідь буде «набагато болючішою».
Експертна оцінка: протокольна демонстрація та «найдорожча фотосесія»
Політолог Олег Саакян у коментарі РБК-Україна зазначив, що спроба Москви створити ілюзію нової «Ялти» — відсилання до конференції 1945 року, що визначила післявоєнний устрій Європи, — провалилася. За його оцінкою, зустріч стала радше протокольною демонстрацією, в якій кожен із учасників переслідував власні іміджеві цілі: Трамп — нівелювати негатив після виборів у США, Сі Цзіньпін — продемонструвати глобальну вагу Китаю. Саакян наголосив, що за півтора години з урахуванням перекладу на три мови провести змістовні переговори було фізично неможливо, через що для Росії зустріч обернулася, за його виразом, «найдорожчою в історії фотосесією». Експерт також вказав, що Пекін дипломатичними жестами продемонстрував, що не вважає Путіна рівним Трампу та Сі Цзіньпіну. На його думку, саміт жодним чином не вплине на перебіг війни в Україні, оскільки інтереси трьох країн суттєво відрізняються, а в сучасному світі існують інші потужні гравці — Індія, Туреччина, арабські держави, — чия роль не була представлена на майданчику.