Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до Вищого антикорупційного суду прохання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою голові правління державного Sense Bank Олексію Ступаку, з можливістю вносу застави у розмірі 150 млн гривень. За даними розслідування, топ-менеджер є одним із ключових фігурантів справи НАБУ та САП, відомої як «Форрест Гамп», і йому інкримінують легалізацію коштів злочинного походження (ч. 3 ст. 209 КК України). Засідання з розгляду прохання призначено на поточний тиждень, а Кабінет міністрів та Національний банк України вже ініціювали процедуру відсторонення Ступака від посади та перевірку його професійної придатності.

Суть обвинувачення та версія слідства

За версією прокуратури, керівництво банку сприяло тимчасовому вимкненню систем фінансового моніторингу, щоб ввести в легальний обіг 150 млн гривень готівкою — суму, необхідну для вносу судової застави за екс-міністра енергетики Германа Галущенком. У матеріалах справи фігурують конкретні транзакції: зі рахунків фіктивних компаній у Sense Bank на рахунок ВАКС, за твердженням слідства, було перераховано 50 млн гривень (46 млн від ТОВ «Гиран Констракт» та 4 млн від ТОВ «Пелет Сервіс»). Прокуратура зазначає, що фінмоніторинг банку пропустив аномальні мільйонні операції фірм із «нульовими доходами», не згенерувавши відповідних сигналів.

Політичний контекст та прецеденти у справі

Розслідування торкається також осіб, пов'язаних із вищим політичним керівництвом. У рамках тієї ж справи підозру отримали екс-заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, яку, за повідомленнями ЗМІ, суд взяв під варту, та екс-депутат Вадим Столяр. Слідство вважає, що саме вони координували отримання «фактичного контролю» над держбанком для проведення підозрілих операцій. Окремий прецедент уже склався щодо екс-нардепа Максима Никитаса: за даними відкритих джерел, за його проханням САП просила заставу у значно більшій сумі, однак ВАКС зменшив її приблизно у шість разів — до 30 млн гривень.

Інституційна криза у Sense Bank

Судовий процес фактично паралізував систему корпоративного управління в націоналізованому банку. Голова НБУ Андрій Пышний публічно заявив, що наглядова рада Sense Bank, за його оцінкою, «втратила кворум і є неповноважною». У фінансовій установі, за даними перевірки, діяла прихована структура управління, пов'язана, як стверджують ЗМІ, з кураторами з Офісу президента та окремими бізнес-структурами. Скандал торкається репутації Мінфіну як власника і може ускладнити плани щодо прозорого продажу банку міжнародним інвесторам. Паралельно журналісти звернули увагу на те, що, будучи під слідством, Ступак офіційно пішов у відпустку, а його оклад на посаді голови держбанку у липні 2026 року, за наявними даними, склав 871,3 тис. гривень.

Суперечливі дані

У відкритих джерелах та заявах сторін є розбіжності, які важливо враховувати. По-перше, прокуратура характеризує загальний обсяг інкримінованої легалізації як 150 млн гривень, тоді як документально зафіксовані в матеріалах транзакції на рахунок ВАКС від фіктивних компаній у сумі складають 50 млн гривень — тобто підтверджена слідством сума менша за заявлену в проханні. По-друге, запрошена прокурорами застава у 150 млн гривень, за оцінками спостерігачів, з високою ймовірністю буде суттєво зменшена судом, як це сталося в епізоді з Никитасом, коли сума впала до 30 млн гривень. Обидві версії — і про повний обсяг у 150 млн, і про фактичний розмір задокументованих переказів — поки не узгоджені і будуть уточнені під час судових засідань.

Значення для банківського сектору

Справа «Форрест Гамп» формує прецедент для всього фінансового ринку України. Якщо раніше комплаєнс та фінансовий моніторинг розглядалися як незалежні внутрішні механізми контролю, то матеріали справи демонструють, що, за твердженням слідства, зовнішній адміністративний тиск міг призвести до тимчасового «засліплення» автоматизованих систем контролю держбанку. Підсумкове рішення ВАКС щодо запобіжного заходу Ступаку стане індикатором того, наскільки послідовно антикорупційна вертикаль намагається досягти очищення банківського сектору, а також покаже, збережеться чи ні у топ-менеджменту держбанків можливість впливати на процеси після відсторонення від посади.