Російські залізниці (РЗ) завершили черговий етап натурних випробувань високошвидкісного поїзда «Сапсан» на спеціалізованому полігоні. Як повідомив голова РЗ Олег Бєлозьоров, електропоїзд здійснив 210 поїздок зі швидкістю до 230 км/год на випробувальній ділянці Сабліно — Тосно. Метою робіт була перевірка конструкції залізничної колії, яка ляже в основу майбутньої високошвидкісної магістралі (ВСМ), що з'єднує Москву та Санкт-Петербург. По суті, на полігоні відпрацьовуються не характеристики самого рухомого складу, а поведінка полотна під навантаженням високошвидкісного руху.

Полігон як «науковий центр»: 1500 датчиків і понад 35 ТБ даних

Для збору інформації про стан колії на випробувальному полігоні встановили 1500 датчиків. Під час 210 поїздок фахівці отримали понад 35 терабайтів даних, які дозволять детально оцінити поведінку залізничного полотна при русі на високій швидкості. Олег Бєлозьоров назвав випробувальну ділянку «фактично науковим центром», підкресливши, що йдеться про системне дослідження, а не про разові заїзди. Отримана масивна вибірка вимірювань стане базою для проектування та подальшої експлуатації магістралі.

Маршрут і режим роботи майбутньої магістралі

Майбутня ВСМ, за даними РЗ, пройде через шість регіонів: Москву, Санкт-Петербург, Московську, Ленінградську, Новгородську та Тверську області. Магістраль призначена виключно для пасажирських перевезень — вантажний рух нею не передбачено. У години пік поїзди планується відправляти з інтервалом лише 15 хвилин, що має забезпечити високу пропускну здатність напрямку та скоротити час у дорозі між двома столицями.

Запас швидкості «Сапсана»

Окремо варто зазначити, що продемонстровані 230 км/год далекі від граничних можливостей складу. Робоча, тобто експлуатаційна, швидкість «Сапсана» становить до 250 км/год, а конструкційна (технічна) — до 300–350 км/год залежно від модифікації та технічних характеристик. Таким чином, випробування на полігоні проводилися з суттєвим запасом за швидкістю, що дозволяє отримати дані про поведінку колії в умовах, близьких до реальних експлуатаційних, але без виходу на граничні режими.

Підсумком етапу стає підтверджений обсяг вимірювань та практичний досвід руху на високій швидкості на реальній ділянці. Ці дані, за задумом РЗ, ляжуть в основу подальших робіт зі створення високошвидкісної магістралі Москва — Санкт-Петербург.