---
title: "Саша Барон Коен у колонці для Time: чому сатира — це не розвага, а інструмент викриття"
description: "Саша Барон Коен у колонці для Time пояснив, як його персонажі Борат і Алі Джі працюють як інструмент викриття упереджень, і навів у приклад кар'єру Зеленського — від сатиричного серіалу до президентства."
date: 2026-10-20T20:12:15.521Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/sasha-baron-cohen-satira-time-zelensky
tags: []
author: "Інна Кіншева"
publisher: "XAB.info"
---

# Саша Барон Коен у колонці для Time: чому сатира — це не розвага, а інструмент викриття

![Саша Барон Коен в образі Бората у сірому костюмі показує великі пальці на тлі села](https://xab.info/media/2026/10/20/sasha-baron-cohen-satira-time-zelensky/sasha-baron-cohen-satira-time-zelensky-1.webp)

Британський актор і комік Саша Барон Коен опублікував у журналі Time колонку під назвою «Why Satire Is No Laughing Matter» («Чому до сатири не варто ставитися легковажно»), у якій системно виклав своє розуміння ролі сатири в сучасному суспільстві. У матеріалі Коен міркує про механізми, через які його культові персонажі — Борат, Алі Джі та інші — працюють як інструмент викриття упереджень, дискримінації та політичної дурості, а також наводить як ключовий приклад історію Володимира Зеленського, чия кар'єра від сатиричного серіалу до президентського крісла, на думку автора, стала наочним доказом сили гумору.

### Сатира як засіб, а не самоціль

Центральна теза колонки будується на ідеї, що гумор виконує подвійну функцію: він розважальний, але водночас когнітивний. «Я завжди створював своїх персонажів і гумор як засіб викриття упереджень, дискримінації та дурості, хоча розумію, що не всі так це сприймають», — пише Коен. При цьому він підкреслює, що сатира найефективніша тоді, коли не перетворюється на моралізаторство. «Я визнаю, що більша частина мого гумору справді примітивна. Це тому, що сатира найефективніша не тоді, коли вона повчає, а тоді, коли вона поєднується зі сміхом. І лише тоді, коли ви виходите з кінотеатру чи вимикаєте телевізор, вона змушує вас замислитися», — пояснює актор. Таким чином, Коен вибудовує чітку логіку: сміх — це «троянський кінь», через який критична думка проникає у свідомість глядача без опору.

### Механіка персонажів: від Бората до Алі Джі

Коен детально розбирає, як кожен із його відомих образів працює за власним сценарієм. Борат — вигаданий журналіст із Казахстану — за задумом автора викриває антисемітизм, ксенофобію, сексизм і побутовий расизм, змушуючи співрозмовників у публічному ефірі озвучувати те, що вони зазвичай приховують. Алі Джі, навпаки, грає роль не надто розумного ведучого, чиї абсурдні питання викликають у впливових людей недооцінку співрозмовника. «Його абсурдні питання змушують впливових людей недооцінювати його та відповідати всерйоз, тим самим викриваючи власні упередження», — формулює Коен. Обидва персонажі, за його словами, виконують одну й ту саму функцію — створюють ситуацію, в якій людина добровільно демонструє свої приховані установки, — але роблять це через принципово різні комедійні прийоми.

### Зеленський як аргумент: від сатири до влади

Одним із центральних прикладів у колонці Коен наводить історію українського президента Володимира Зеленського. «Він був коміком, який колись удавав, що грає на фортепіано своїм пенісом — такий трюк неодмінно сподобався б Арістофану. Проте телешоу Зеленського настільки влучно пародіювало корумповану олігархію, що вже за чотири роки після прем'єри серіалу „Слуга народу" він сам був обраний президентом», — пише Коен, супроводжуючи думку цитатою Джорджа Оруелла: «Кожен жарт — це маленька революція». Для Коена цей приклад не просто ілюстрація: він підтверджує його головну тезу про те, що сатира здатна не просто дратувати політиків і режими, а й впливати на суспільні процеси аж до зміни влади.

### Сатира під тиском: скасування шоу та реакція Трампа

Коен пов'язує актуальність сатири з поточними подіями в медіапросторі США. Він згадує скасування шоу Стівена Колберта та тимчасове призупинення програми Джиммі Кіммела — двох ведучих, які, за його словами, «часто висміюють дії адміністрації Трампа». Актор також згадує реакцію самого Дональда Трампа на епізод, у якому Борат у 2020 році викрив адвоката Руді Джуліані. «Навіть Трамп занадто сильно протестує. Коли у 2020 році його запитали про те, як Борат викрив його адвоката Руді Джуліані як неприємну особу, Трамп згадав випадок, коли я два десятиліття тому намагався його ошукати, виступаючи в ролі Алі Джі: „Це фальшивий тип, і я не вважаю його смішним — я не вважаю його смішним"», — наводить Коен слова експрезидента. За задумом автора, саме така непропорційно емоційна реакція підтверджує, що сатира сприймається як реальна загроза, а не як нешкідлива розвага.

### Межі гурому та роль інститутів

Завершуючи колонку, Коен робить важливе застереження: можливості гурому не безмежні. На його переконання, для збереження вільного суспільства необхідні не лише сатирики, а й незалежні медіа, дієві інститути та активне громадянське суспільство. Сатира, таким чином, позиціюється не як заміна системним механізмам захисту демократії, а як один з інструментів у ширшому арсеналі. Колонка Коена, опублікована в Time, продовжує традицію, яку він вибудовує впродовж двох десятиліть: перетворювати комедію на предмет серйозної публічної розмови про межі свободи слова та про те, що саме робить суспільство вразливим до авторитарних зрушень.

## Перевірка фактів і джерела

- [Саша Барон Коэн украсил обложку Time и вспомнил Зеленского](https://wave.rbc.ua/ukr/stars/sasha-baron-koen-prikrasiv-obkladinku-time-1792526634.html) - Подтверждено по источнику wave.rbc.ua