Утечка документа Сбербанку: шанс військової перемоги Росії в війні оцінено у 7%, розкрито вісім сценаріїв завершення конфлікту

Внутрішня аналітична записка «Сбербанку», що витокала в мережу через хакерську групу Black Mirror, розкриває вісім сценаріїв завершення війни Росії проти України. Згідно з документом, отриманим із переписки глави банку Германа Грефа, ймовірність вирішальної військової переваги РФ становить лише 7%. Про це повідомляють РБК-Україна, Delfi та TheIns, посилаючись на опублікований текст. Записка фіксує глибокі економічні та військові проблеми, з якими стикається Москва, і пропонує детальний розбір можливих траєкторій виходу з конфлікту — від замороження фронту до мирного договору з територіальними поступками.

Економічний тиск: дефіцит бюджету та обвал нафтогазових доходів

Аналітики «Сбербанку» наводять ряд тривожних макроекономічних показників, що свідчать про наростаючий стрес у російській економіці. Дефіцит бюджету за перший квартал 2026 року досяг 4,58 трлн рублів (близько 55 млрд доларів), тоді як річний план становив 3,8 трлн рублів (45,6 млрд доларів). Ключова ставка утримується на рівні 15%, а нафтогазові доходи впали на 45,4% — до 1,44 трлн рублів (приблизно 17,3 млрд доларів). Особливу увагу в записці приділено наслідкам українських ударів по енергетичній інфраструктурі: пошкоджено 10–15% нафтопереробних потужностей, що створює довгострокові обмеження для експортного потенціалу та внутрішнього ринку палива.

Військові втрати та структурні дефіцити оборонної промисловості

Військовий блок документа описує системні проблеми в оборонному секторі РФ. У оборонній промисловості, за оцінкою авторів, не вистачає від 80 до 400 тисяч працівників, а також критично дефіцитні мікроелектроніка, боєприпаси та двигуни. Росія втратила до 35% компонентів систем протиповітряної оборони, а щомісячні військові втрати оцінюються у 20–25 тисяч осіб. Близько 90% нових контрактників, за розрахунками аналітиків, направляються виключно на поповнення цих втрат, що свідчить про неспроможність армії перейти до наступальних операцій без суттєвого посилення. Проникнення військ, згідно з запискою, становить порядка 100–200 метрів на день — темп, який автори характеризують як «виснажливий».

Вісім сценаріїв: від «вирішальної переваги» до «миру на умовах Києва»

Документ виділяє вісім сценаріїв завершення конфлікту. Найімовірнішим для Росії вважається сценарій «вирішальної військової переваги» з ймовірністю 7% і горизонтом 12–24 місяці: РФ отримує контроль над Донецькою, Луганською, Запорізькою, Херсонською та Харківською областями в адміністративних кордонах. Для реалізації цього сценарію необхідна мобілізація 300–500 тисяч осіб, збільшення виробництва авіабомб, посилення ППО та прорив у створенні автономних ройдів дронів із координацією через ШІ без участі операторів. Передумовами називаються падіння підтримки України в США нижче 30%, енергетична криза в Європі взимку 2026–2027 років та внутрішньополітична криза в Києві. Окремо згадується сценарій, за якого Трамп форсує домовленість про проміжні вибори в США у листопаді 2026 року, після чого війна заморожується по лінії фронту, частина санкцій знімається, а вступ України до НАТО залишається заблокованим. Сценарій «миру на компромісних умовах» оцінюється у 5% (горизонт 12–24 місяці): сторони укладають договір з територіальними поступками, РФ може повернути частину територій Херсонської та Запорізької областей в обмін на визнання Україною Криму та частини Донбасу, Київ отримує гарантії безпеки та шлях до ЄС, а питання НАТО відкладається на 15–25 років. Найбільш оптимістичний для України сценарій — «мир на умовах України та Європи» — оцінюється всього у 2% (горизонт 24–36 місяців і більше): Росія відступає до кордонів 2014 або навіть 1991 року, Україна вступає до НАТО, РФ виплачує репарації. Такий наслідок можливий лише за економічного колапсу РФ, катастрофічної військової поразки або зміни режиму.

«Дикі карти»: ядерна зброя, ШІ та іранський каскад

Серед непередбачуваних факторів аналітики виділяють так звані «дикі карти». До них віднесено застосування РФ тактичної ядерної зброї, аварія або удар по ядерному об'єкту, протистояння Росії та НАТО, а також зміна влади в РФ або Україні. Окремо описаний «іранський каскад»: зрив перемир'я між США та Іраном, закриття Ормузької протоки, зростання ціни Brent вище 200 доларів за барель і глобальна рецесія. У такому сценарії нафтові доходи РФ могли б зрости, а Захід був би змушений перемкнути ресурси з України на Близький Схід. Також згадуються технологічні прориви у сфері автономних ройдів дронів, кібератаки на критичну інфраструктуру, розвиток квантових обчислень, нові архітектури ШІ та спрямована енергетична зброя.

Переговорне вікно 2026 року та виснаження резервів

У «Сбербанку» вважають, що найвигідніше для РФ переговорне вікно припадає на літо–осінь 2026 року. Після цього позиції Москви, за оцінкою аналітиків, можуть суттєво погіршитися через виснаження ліквідної частини Фонду національного благостану — близько 4 трлн рублів (приблизно 48 млрд доларів) при темпі вилучення порядка 400 млрд рублів (близько 4,8 млрд доларів) на місяць. Для України, згідно з запискою, продовження бойових дій на 2–3 роки означає подальшу гуманітарну та демографічну кризу: 8 млн біженців за кордоном, 6 млн внутрішньо переміщених осіб і втрата значної частини покоління чоловіків у віці 25–45 років. В РФ прогнозують зростання соціальної втомленості, еміграцію кваліфікованих кадрів та падіння народжуваності.

Суперечливі дані

Документ є внутрішнім аналітичним матеріалом державного банку і був отриманий не через офіційні канали, а через витік, опублікований хакерською групою Black Mirror. Ні «Сбербанк», ні уряд РФ публічно не підтвердили автентичність тексту. Усі наведені цифри — від щомісячних втрат у 20–25 тисяч осіб до дефіциту бюджету в 4,58 трлн рублів — є оцінками аналітиків банку, а не верифікованими даними. Крім того, частина сценаріїв (зокрема згадка проміжних виборів у США у листопаді 2026 року та «іранського каскаду») має спекулятивний характер і не підкріплена публічно доступними фактами. Водночас три незалежні видання — РБК-Україна, Delfi та TheIns — однаково підтверджують факт публікації документа та ключові цифри з нього, що підвищує довіру до базових тез витіку, але не знімає застережень щодо точності окремих прогнозів.