Очолюючи італійський уряд з жовтня 2022 року, прем'єр-міністр Джорджа Мелоні офіційно побила історичний рекорд за тривалістю безперервного перебування при владі в італійському уряді з часів закінчення Другої світової війни. Правляча коаліція під її керівництвом зберігає впевнену більшість у парламенті та націлена на проведення чергових національних виборів у 2027 році. Пройшовши довгий шлях від молодого міністра в уряді Сільвіо Берлусконі до лідера нації, Мелоні продемонструвала безпрецедентну для сучасної Італії політичну гнучкість і стійкість.

Еволюція влади та уроки минулого

Історична пам'ять про падіння кабінету Сільвіо Берлусконі 12 листопада 2011 року, коли той пішки вирушав до Квірінальського палацу на тлі гострої боргової кризи, мала глибокий вплив на формування політичного стилю нинішнього прем'єра. Присутня тоді при відставці 34-річна Джорджа Мелоні чітко засвоїла жорсткі уроки ринкового тиску та залежності від європейських партнерів. Коли 22 жовтня 2022 року вона сама тріумфально прийшла до влади, багато аналітиків передрікали її кабінету швидкий крах через глибокі внутрішні розбіжності між партіями «Брати Італії», «Ліга» та «Форца Італія». Проте, всупереч скептичним прогнозам, праворадикальний альянс продемонстрував заввидну дисципліну та згуртованість.

Економічні успіхи та подолання криз

Головним фактором успіху кабінету Мелоні стали прагматичні економічні реформи та жорсткий контроль над державними фінансами. Успадкувавши у 2022 році бюджетний дефіцит на рівні 8,1% та колосальний держборг у 138,4% ВВП, уряд зміг знизити дефіцит до 3,1% за стабілізації боргу. Згідно з опублікованими партійними звітами, рівень зайнятості в країні досяг рекордних 62,9%, безробіття скоротилося до 5,7%, а показники серед молоді впали до 18,4%. Експерти зазначають, що відмова від радикальної антиєвропейської риторики на користь помірного економічного курсу дозволила Мелоні завоювати довіру ринків та уникнути відкритої конфронтації з Брюсселем.

Суперечливі дані

Попри офіційні заяви уряду та переможні звіти в партійній літературі про безпрецедентний економічний прорив і соціальну підтримку сімей, незалежні експерти та економісти вказують на збереження серйозних структурних проблем в Італії. У той час як правляча коаліція підкреслює зниження дефіциту та зростання зайнятості, критики нагадують, що державний борг досі залишається одним із найвищих у Європейському Союзі, поступаючись лише грецьким показникам. Крім того, зберігаються суперечки щодо реальної ефективності міграційної політики та заходів боротьби з тіньовою економікою, де оцінки офіційних відомств і незалежних спостерігачів суттєво відрізняються.

Експертні оцінки та перспективи на майбутнє

Професор Фаб'єн Гібо з Болонського університету підкреслює парадоксальність політичної траєкторії Мелоні, яка, попри своє вкрай консервативне минуле, зуміла стати нейтральною фігурою, що гарантує ринкову стабільність. Колишній кореспондент AFP Франк Йовене додає, що прем'єр-міністр чітко усвідомлює головні правила виживання на італійській політичній сцені. Завдяки вмілому лавіруванню між інтересами коаліційних партнерів, вимогами ЄС та очікуваннями виборців, Джорджа Мелоні змогла не лише утримати владу, а й закласти фундамент для довгострокового домінування своєї політичної сили.