В американському Сенаті стався прорив у питанні посилення тиску на російську економіку. На минулому тижні законодавці підтримали ініціативу покійного сенатора Ліндсі Грэма, яка отримала в пресі назву «пекельних санкцій». Цей документ, розроблений спільно з демократом Річардом Блюменталем, спрямований на те, щоб перекрити доступ Росії до світових ринків вуглеводнів через механізм вторинних мит.

Механізм «пекельних санкцій» і удар по покупцях

Суть законопроєкту полягає у введенні додаткових тарифів для країн, які продовжують закуповувати російську нафту та газ. Головна ціль — країни, які традиційно є великими споживачами російських енергоресурсів: Китай, Індія та Туреччина. Документ наділяє президента США правом вводити мита проти таких партнерів, максимальна ставка яких може досягати 100%.

Окрім енергетичного сектору, законопроєкт пропонує широкий спектр обмежень:

  • Санкції проти постачальників російського військово-промислового комплексу.
  • Обмеження для банків та страхових компаній, які обслуговують діяльність «тіньового флоту».
  • Заборона на інвестиції в інфраструктуру країни-агресора.

Експерти відзначають, що документ суттєво підвищує ризики для будь-яких фінансових інституцій та трейдерів, які беруть участь в обігу російських енергоресурсів.

Роль Зеленського та політичний контекст

Відновлення активної фази обговорення законопроєкту збіглося з візитом президента України Володимира Зеленського до Вашингтона. 28 липня глава української держави відвідав засідання Сенату, де проходило голосування, і особисто переконував законодавців підтримати ініціативу Грэма-Блюменталя.

Ліндсі Грэм, відомий своєю жорсткою позицією щодо Росії, Китаю та Ірану, був головним ідеологом та лобістом цього проєкту. Дональд Трамп, виступаючи на похоронах сенатора, назвав його «твердим горішком». Незважаючи на те, що ініціатива була висунута ще у квітні 2025 року, реальний політичний імпульс вона отримала лише зараз.

Шлях до прийняття: від Сенату до Білого дому

Вночі на 29 липня в Сенаті відбулося процедурне голосування, яке можна порівняти з першим читанням в українському парламенті. За проєкт проголосували 86 із 100 сенаторів. Політолог Володимир Фесенко назвав це важливим першим кроком після тривалого застою.

Далі законопроєкт пройде етап внесення правок та повторного голосування. Після успішного проходження верхньої палати Конгресу документ має бути переданий до Палати представників. Оскільки нижня палата зараз перебуває на канікулах, розгляд, швидше за все, розпочнеться у вересні.

Ключовим фактором успіху вважається підтримка Дональда Трампа. Президент вже заявив про підтримку документа, що, на думку експерта Олександра Краєва з центру «Українська призма», гарантує підтримку з боку спікера Палати представників Майка Джонсона. Це створює високі шанси на те, що закон буде підписаний до проміжних виборів у Конгресі у листопаді.

Політичні ризики та розбіжності

Незважаючи на оптимістичні прогнози, шлях до прийняття не позбавлений складнощів. Частина демократів раніше висловлювала занепокоєння, що законопроєкт надмірно розширює повноваження президента у сфері введення тарифів, що може негативно сказатися на американській економіці. Крім того, існують консервативні республіканці з крила MAGA, які не зацікавлені в ескалації конфлікту з Москвою. Однак, як відзначають аналітики, поточна політична кон'юнктура та підтримка глави держави переважують ці ризики.