7 серпня 2026 року. Сенат Сполучених Штатів Америки в ході напружених дебатів схвалив масштабний пакет санкцій проти Російської Федерації, ініційований сенатором-республіканцем Ліндсі Грэмом. Документ, який у дипломатичних колах вже називають «законом Грэма», спрямований на максимальне обмеження доступу Москви до фінансових ринків та енергетичних доходів. Остаточне голосування, яке мало відбутися сьогодні, завершилося прийняттям законопроєкту, що відкриває шлях до його підписання президентом та набрання чинності.
Двопартійний консенсус та позиція Чака Шумера
Ключову роль у просуванні законопроєкту зіграв лідер демократичної меншості в Сенаті Чак Шумер. У своєму виступі він підкреслив, що Росія продовжує «перевіряти готовність Заходу» протистояти загрозам на адресу країн НАТО. Шумер послався на свіжі розвідувальні дані, що вказують на ескалацію напруженості, і заявив, що двоєпартійний підхід необхідний для демонстрації довгострокової підтримки України. «Такі головорізи, як Путін, не звертають уваги на наші слова — їх цікавить лише те, що ми робимо», — заявив сенатор, закликаючи колег до рішучих дій.
Суть пакету: удар по економіці та «мультиплікаційний ефект»
Згідно з текстом документа, санкції спрямовані на блокування доходів від експорту російських енергоресурсів та технологій. Очікується, що прийняття цього пакету у США створить так званий «мультиплікаційний ефект». Вашингтон розраховує, що його жорстка позиція стане каталізатором для союзників по НАТО та ЄС, змусивши їх ужорити власні обмежувальні заходи. За оцінками експертів, американський пакет буде суттєво суворішим за європейські аналоги, що може призвести до ізоляції ключових секторів російської економіки.
Позиція Києва: право вето та «пекельні» заходи
В Україні прийняття законопроєкту сприйнято як стратегічна перемога. Експерти та представники української сторони, зокрема, відзначають, що в механізмі реалізації санкцій закладено право вето для Києва. Це означає, що Україна зможе впливати на те, які саме компанії чи особи потраплять під обмеження, а також блокувати спроби їх обходу. Сенатор Ліндсі Грэм раніше заявляв, що цей механізм необхідний для того, щоб санкції були максимально болючими для Кремля і не мали «дір» для уникнення.
Реакція Європейського Союзу та контекст подій
Рішення Сенату США вписується в загальну тенденцію посилення тиску на Москву. На тлі посилення російських атак проти української інфраструктури, Європейський Союз також розширив санкційні списки, включивши до них ще п'ять фізичних осіб. Брюссель пов'язує ці заходи з причетністю фігурантів до дій, спрямованих проти населення України. Тепер, коли США схвалили свій пакет, очікується, що у вересні 2026 року союзники синхронізують свої дії, створивши єдиний фронт економічних обмежень.
