На дострокових парламентських виборах у Сербії, що відбулися 25 жовтня 2026 року, «Студентський список» здобув впевнену перемогу, випередивши політичну силу експрезидента Александара Вучича більш ніж на 13%. Згідно з даними Республіканської виборчої комісії після підрахунку 98,71% бюлетенів, переможці набрали 52,64% голосів, тоді як список «Об'єднаної Сербії» отримав 39,22%.

Підсумки підрахунку голосів та регіональні результати

За результатами опрацювання майже всіх бюлетенів «Студентський список» переміг у 22 містах країни, зокрема в сербській столиці Белграді. Найбільшу підтримку опозиційний рух здобув у Нові-Саді, де за нього віддали голоси 63,2% виборців, тоді як Сербська прогресивна партія набрала там 31,59%. Високі показники зафіксовано також у Панчеві з 58,8%, Зренянині з 55,53% та Вршаці з 55,5%. Єдиним місцем, де розрив виявився мінімальним, стала Кікінда: там «Студентський список» народив 46,55%, а його головний суперник — 46,11%.

Розподіл мандатів та формування влади

За оцінками суспільного мовника Сербії RTS, «Студентський список» може отримати в новому складі парламенту 141 депутатське місце. Така кількість мандатів дозволяє сформувати самостійну більшість без створення коалицій. Після завершення всіх виборчих процедур переможці мають затвердити керівництво законодавчого органу та сформувати новий уряд країни.

Міжнародна реакція та передісторія голосування

Президент України Володимир Зеленський привітав Сербію з перемогою «Студентського списку», назвавши цей результат новою сторінкою в історії народу та висловивши надію на розширення двостороннього співробітництва. Дострокові вибори були призначені на тлі майже дворічних антиурядових протестів. Масові акції почалися після загибелі 16 людей унаслідок обвалу захисного навісу на залізничному вокзалі в Нові-Саді у 2024 році.

Значення змін для політичного майбутнього країни

Зміна політичного курсу в Сербії знаменує завершення багаторічного домінування сил, пов'язаних з Александаром Вучичем, який раніше визнав поразку свого об'єднання. Новому керівництву доведеться не лише сформувати працездатний уряд, а й відповісти на запити суспільства, яке втомилося від затяжної політичної кризи та вимагало системних змін.