Російські військові перейшли до нової тактики застосування реактивних безпілотників «Шахед» (у російській номенклатурі — «Герань»): перед завершенням атаки оператори вимикають маршовий двигун, після чого апарат долітає до цілі за інерцією, практично не видаючи звуку. Про це повідомив Сергій «Флеш» Бескрестнов, радник президента України з розвитку технологічних напрямків оборони, на що звернуло увагу РБК-Україна.

Тактика «тихого заходу»

За словами Бескрестнова, реактивний двигун забезпечує апарату достатній розгін та інерцію, яких вистачає для завершальної ділянки польоту в тиші. Саме це, а не будь-які нові вузли, робить фінальний підхід дрона складнішим для виявлення. «Поширюється інформація про додатковий електричний двигун на «Шахеді» для польоту без звуку. Такого двигуна немає, а от що є — це тактика відключення реактивного двигуна перед ударом», — заявив радник.

Міф про «електричний» безшумний мотор

Таким чином Бескрестнов спростував версію, що циркулює у відкритих джерелах, про те, що російські дрони оснастили окремим безшумним електричним двигуном. За його оцінкою, реальний механізм зниження акустичної помітності — це не нове обладнання, а зміна профілю польоту: після відключення турбіни апарат використовує накопичену кінетичну енергію. Це важливо для планування роботи засобів виявлення, які орієнтовані на характерний шум працюючого двигуна.

Низьковисотні підходи

Крім «тихого заходу», останнім часом фіксуються спроби наближення до цілі на дуже низьких висотах — там, де на траєкторії «Шахеда» немає перешкод. Бескрестнов наголошує, що обидва фактори необхідно враховувати мобільним вогневим групам та іншим елементам ППО: «Шахед може з’явитися нізвідки». Поєднання низького профілю та безшумної фінальної ділянки суттєво стискає час на виявлення та перехоплення.

Контекст: як реактивні дрони доходять до заходу

Нова тактика вписується у ширший тренд. Як раніше пояснював начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил Юрій Ігнат, реактивні БПЛА за тактико-технічними характеристиками вже ближчі до крилатої ракети і все частіше з'являються над західними областями — Рівненською, Волинською, Хмельницькою та Львівською. За його словами, дальність залежить від того, чим саме «начиняють» апарат: якщо пожертвувати частиною корисного навантаження, наприклад бойовою частиною, звільнене місце віддають під паливо, що дозволяє летіти далі і, зокрема, вести розвідку. Зовні «Герань-5» вже більше нагадує ракету, тому її нерідко називають «ракетою-дроном».

Відповідь ППО та роль РЕБ

Українські сили оборони адаптують засоби перехоплення під нову загрозу. Зокрема, у 156-му зенітному ракетному полку імені Максима Кривоноса продемонстрували спільне застосування пускової установки ЗРК «Куб» та вогневої установки «Бук»: «Бук» виявляє ціль і подає підсвітку, а ракета 3М9 з «Куба» автономно летить до цілі і поблизу захоплює її головкою самонаведення. Паралельно засоби радіоелектронної боротьби залишаються одним із ключових інструментів ППО: за даними The Wall Street Journal, система «Ліма» цього року відвела у Дніпро дві балістичні ракети, що летіли на урядовий об’єкт у Києві. Раніше Бескрестнов також зазначав, що через розподіленість каналів зв’язку вся країна без інтернету не залишиться, а удар по бізнес-центру «Інком» у Києві росіянам вдалося зняти на відео без будь-яких «секретних технологій».