19 листопада 2026 року південнокитайський Шеньчжень став центром дипломатичної уваги: у місті пройшла 33-тя неформальна зустріч лідерів АТЕС, а в її межах готувалася тристороння зустріч Сі Цзіньпіна, Дональда Трампа та Володимира Путіна. Вибір майданчика, за даними Reuters та Bloomberg, які наводить РБК-Україна, був зумовлений не лише економічними амбіціями Пекіна, а й особистою історією чинного лідера КНР. Для Шеньчженя саміт АТЕС став своєрідним дипломатичним дебютом: ще у 1980 році це була напівселянська глибинка, яку Ден Сяопін оголосив однією з перших спеціальних економічних зон країни.

«Кремнієва долина» Китаю як вітрина модернізації

Сьогодні Шеньчжень перетворився на технологічний центр, який аналітики називають китайською «Кремнієвою долиною». Тут розташовані штаб-квартири таких компаній, як BYD, Huawei та Tencent, працюють безпілотні таксі, а каву доставляють дрони. За словами старшого аналітика Economist Intelligence Unit Чіма Лі, вибір локації має одночасно внутрішні та міжнародні причини: місто демонструє успіх моделі реформ і відкритості, яку Пекін хоче показати партнерам по АТЕС. Таким чином, саміт став не просто дипломатичним заходом, а вітриною економічного курсу Китаю.

Особиста історія Сі Цзіньпіна та символізм віли

Місце проведення тристоронніх переговорів — курортна вілла Кайлін (Юйлінь) — має глибокий символізм для родини голови КНР. Тут свого часу проходив реабілітацію після боротьби з раком батько чинного лідера — Сі Чжунсюнь, а пізніше він прожив у Шеньчжені понад десять років. У 2006 році та ж вілла приймала колишнього лідера Північної Кореї Кім Чен Іра під час неофіційного візиту. Виступаючи на саміті, Сі Цзіньпін згадав, що вперше приїхав у Шеньчжень у 1978 році, коли той був «не більше ніж рибальським селом», водночас не уточнивши, що його батько на той момент очолював провінцію Гуандун, до якої входить місто.

Традиція шарфів: від шкіряних бомберів Клінтона до шовку з Ханчжоу

Для традиційного спільного фото лідери АТЕС позували у виготовлених на замовлення червоно-синіх шовкових шарфах зі східнокитайського міста Ханчжоу. Місцева влада зазначила, що це дало змогу продемонструвати культурні та творчі досягнення регіону на світовій арені. Традиція дарувати гостям елементи одягу, що відображають національну культуру країни-господарки, існує з 1993 року, коли президент США Білл Клінтон подарував учасникам першої зустрічі АТЕС у Сіетлі шкіряні куртки-бомбери.

Тристоронній формат: плани та сумніви

Головною політичною подією навколо саміту стала підготовка тристоронньої зустрічі лідерів Росії, США та Китаю. Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова назвала очікування від зустрічі колосальними, а прессекретар президента Дмитро Пєсков назвав сам факт такого саміту знаковим сигналом про важливість діалогу. Водночас низка експертів вказує на ризики: політолог Дмитро Журавльов вважає, що зустріч, швидше за все, не відбудеться через занадто великі суперечності, а видання The Diplomat повідомляє про вагання Пекіна через ризик дипломатичної ізоляції та можливе затемнення формату АТЕС. Таким чином, навколо тристороннього треку зберігається невизначеність, навіть попри підтверджене проведення самого саміту АТЕС у Шеньчжені.