---
title: "Шеньчжень та Берлін в один день: європейські експерти оцінили значення саміту РФ, КНР та США для України"
description: "19 листопада в Шеньчжені пройшли переговори Трампа, Сі та Путіна, а в Берліні — зустріч «коаліції охочих» з ~40 країн. Європейські експерти оцінили значення обох самітів для України."
date: 2026-11-19T18:49:17.619Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/shenzhen-berlin-smiti-ukrayina-koalitsiya
tags: [ukraine-war, coalition-of-the-willing, shenzhen-summit, trump-putin-xi, european-security, nuclear-deterrence]
author: "Олександр Буран"
publisher: "XAB.info"
---

# Шеньчжень та Берлін в один день: європейські експерти оцінили значення саміту РФ, КНР та США для України

![Володимир Зеленський та Фрідріх Мерц йдуть червоною доріжкою повз журналістів](https://xab.info/media/2026/11/19/shenzhen-berlin-summits-ukraine-coalition-experts/shenzhen-berlin-summits-ukraine-coalition-experts-1.webp)

## Ключові тези

- 19 листопада 2026 р. одночасно пройшли переговори Трампа, Сі та Путіна в Шеньчжені та зустріч «коаліції охочих» (~40 країн) у Берліні
- Європейські експерти вважають берлінську зустріч більш значущою для України, ніж шеньчженський саміт
- В офіційному китайському резюме переговорів не згадувалися ні Україна, ні Іран, хоча, на думку експертів, теми обговорювалися
- Заяву Сі Цзіньпіна про неприпустимість ядерної зброї експерти розцінюють як стримувальний сигнал для Росії
- Низка європейських дипломатів побоюються втрати лідерства та динаміки в роботі «коаліції охочих»

19 листопада 2026 року у світовій дипломатії відбулася подія, яку спостерігачі називають «подвійним самітом»: у китайському Шеньчжені пройшли тристоронні переговори між президентом США Дональдом Трампом, головою КНР Сі Цзіньпіном та президентом РФ Володимиром Путіним, а того ж дня у Берліні зібралася «коаліція охочих» — союзники України з приблизно 40 країн. Обидві події викликали пильну увагу європейських політиків та експертів, які спробували визначити, яку реальну загрозу чи можливість несе для Києва кожна з цих зустрічей.

### Берлін: порядок денний «коаліції охочих» виходить за межі зимової допомоги

За оцінкою австрійського політолога, професора міжнародних відносин Інсбрукського університету Герхарда Манготта, саме зустріч у Берліні має більше значення для України, ніж переговори в Китаї. На порядку денному в столиці Німеччини — не лише короткострокова підтримка Києва, зокрема постачання засобів протиповітряної оборони для переживання зимового періоду, а й довгострокові гарантії безпеки для країни, яка, за словами експерта, вже майже п'ять років захищається від російської агресії. Окремим пунктом обговорення стала можлива військова присутність країн «коаліції» на території України після встановлення режиму припинення вогню, який, як зазначає Манготт, «перебуває ще у віддаленій перспективі». При цьому, за даними Politico, низка європейських дипломатів та чиновників висловлюють занепокоєння тим, що в останні місяці ініціативі, яка об'єднує понад 30 країн, бракувало лідерства, а її діяльність втратила динаміку. Політичний авторитет співголів — Франції, Німеччини та Великої Британії — на думку співрозмовників видання, має вирішальне значення для успіху України, проте зараз він слабший, ніж у попередні роки.

### Шеньчжень: що обговорювали три лідери і що залишилося за кадром

Дональд Трамп, який оголосив про намір обговорити на зустрічі в Китаї війну в Україні, зазначив, що у плані мирного врегулювання «відбуваються різні речі». За словами професора Манготта, у стислому викладі суті переговорів, опублікованому китайською стороною, не згадувалися ні війна в Україні, ні конфлікт в Ірані. Однак, на думку експерта, це не означає, що ці теми не обговорювалися: «Ймовірно, їх обговорили. Однак китайська сторона вважала за краще не фіксувати їх в офіційному резюме». Таким чином, реальна глибина тристоронніх переговорів залишається предметом спекуляцій, а публічна риторика сторін не дозволяє однозначно оцінити, чи були прийняті будь-які конкретні рішення щодо українського врегулювання.

### «Ялта 2.0»: побоювання Києва та реакція експертів

На початку листопада 2026 року президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю журналісту CNN Джейку Тапперу заявив, що Київ не хоче «Ялти 2.0» — відсилання до зустрічі лідерів СРСР, США та Великої Британії у лютому 1945 року, за підсумками якої Європа була фактично поділена на сфери впливу. Герхард Манготт визнає, що «Ялта має певну конотацію — це рішення великих держав про долю менших держав», і що до заяви Зеленського «можна поставитися серйозно і зрозуміти його». Водночас експерт не вважає зустріч у Шеньчжені аналогом Ялти: «Склад учасників був зовсім іншим. Звісно, правильно, що ці троє радилися на тему великих воєн — війни в Україні та війни в Ірані. Тож так, великі держави говорили про Україну без України. Але не думаю, що там були прийняті рішення щодо того, що буде далі з війною в Україні та з переговорами на цю тему».

### «Велика собака і маленька собака»: ядерний фактор як обмежувач

Експерт Центру європейської політики (EPC) Аманда Пол не поділяє побоювань з приводу формування «сильного альянсу» між Путіним, Трампом і Сі. За її оцінкою, Сі Цзіньпін розуміє важливість збереження гарних відносин як з Вашингтоном, так і з Європою, паралельно підтримуючи зв'язки з Росією. «Але для Путіна ці відносини, ймовірно, важливіші, ніж для Сі Цзіньпіна», — зазначає Пол. Важливим підсумком зустрічі в Китаї вона вважає заяву Сі Цзіньпіна про неприпустимість використання ядерної зброї та вимогу скоротити ядерні арсенали. «Це дуже сильне послання росіянам щодо обурливих заяв про можливість використати ядерну зброю проти України. У цих відносинах Китай — це велика собака, а Росія — маленька собака. І Путін став таким залежним від Китаю, що не може піти проти бажань Сі Цзіньпіна», — формулює експерт.

### Хто у світі головний: попередження з Європарламенту

Голова комітету з питань оборони в Європарламенті Марі-Агнес Штрак-Циммерман, коментуючи у подкасті журналу Politico майбутню зустріч у Шеньчжені, висловила думку, що Трамп, Сі та Путін «хочуть показати, хто у світі головний». При цьому вона закликала європейців «стежити за цим з великою увагою, але не починати задихатися від нервового перезбудження». Це попередження відображає загальний настрій у європейських столицях: до тристоронніх переговорів ставляться насторожено, але без паніки, а основну ставку на збереження суверенітету та безпеки України європейські політики роблять на роботу «коаліції охочих» у Берліні.

## Перевірка фактів і джерела

- [Путин, Трамп, Си в КНР, "коалиция желающих" в Берлине: чего ждать](https://www.dw.com/ru/putin-tramp-si-v-knr-koalicia-zelausih-v-berline-cego-zdat/a-79995234) - Первинне джерело: інтерв'ю DW з Г. Манготтом, А. Пол, М.-А. Штрак-Циммерман. Усі цитати та факти взяті з цього тексту.
- [Путин, Трамп, Си в КНР, "коалиция желающих" в Берлине: что дальше?](https://www.dw.com/ru/putin-tramp-si-v-knr-koalicia-zelausih-v-berline-cto-dalse/a-79995234) - Дублює джерело 1, той самий текст DW.
- [В Европе обеспокоены, что сделка Трампа и Путина по Украине может свести на нет роль Коалиции ...](https://nv.ua/world/geopolitics/vstrecha-koalicii-zhelayushchih-po-ukraine-ozvucheny-opaseniya-na-fone-peregovotrampa-putina-i-si-50660618.html) - Дані Politico: занепокоєння з приводу лідерства коаліції, згадка Енді Бернема як нового прем'єра Великої Британії, понад 30 країн у коаліції.
- [Запад в Берлине "сверит часы" перед трёх-сторонней встречей в Шэньчжэне?](https://ukraina.ru/20261118/zapad-v-berline-sverit-chasy-pered-trkh-storonney-vstrechey-v-shenchzhene-1084567295.html) - Пропагандистське джерело зі спотвореною фактурою («неонацистська бандерівська ідея», «демонтування»). Використано лише для підтвердження факту участі спецпосланців Віткоффа та Кушнера у берлінських переговорах. Інший контент не враховувався.

## Часті запитання

### Коли і де пройшли переговори Трампа, Сі та Путіна?

19 листопада 2026 року в місті Шеньчжень (Китай). Того ж дня у Берліні відбулася зустріч «коаліції охочих» — союзників України з приблизно 40 країн.

### Чи обговорювалася Україна на зустрічі в Шеньчжені?

Дональд Трамп заявив, що має намір обговорити війну в Україні. Однак в офіційному резюме, опублікованому китайською стороною, ні Україна, ні Іран не згадувалися. Професор Герхард Манготт вважає, що теми, ймовірно, обговорювалися, але рішення щодо врегулювання, за його оцінкою, прийняті не були.

### Що входить до порядку денного «коаліції охочих» у Берліні?

За даними DW, порядок денний включає підтримку України в короткостроковій перспективі (протиповітряна оборона для зимового періоду), довгострокові гарантії безпеки, а також питання можливої військової присутності країн коаліції в Україні після встановлення режиму припинення вогню.

### Чи вважають експерти зустріч у Шеньчжені «Ялтою 2.0»?

Герхард Манготт не вважає зустріч у Китаї аналогом Ялти, вказуючи на інший склад учасників та відсутність конкретних рішень щодо України. При цьому він визнає, що «великі держави говорили про Україну без України». Марі-Агнес Штрак-Циммерман назвала зустріч спробою лідерів «показати, хто у світі головний».