Система освіти в Росії зіткнулася з безпрецедентним викликом: штучний інтелект перестав бути просто інструментом і перетворився на масового «автора» студентських робіт. За даними платформи «Антиплагіат», у другому кварталі 2026 року ознаки використання нейромереж були виявлені в кожній третій перевірених роботі. Це свідчить про те, що дискусії про шкоду чи користь ШІ змінилися необхідністю вироблення конкретних механізмів контролю.
Статистика: ріст на 12% за рік
Цифри, опубліковані РБК, демонструють тривожну динаміку. За період з квітня по червень 2026 року сервісом було перевірено 2,73 мільйона робіт. У 983,7 тисячі з них (36% від загального обсягу) були виявлені сліди генерації штучним інтелектом. Для порівняння, роком раніше аналогічний показник був на 12% нижчим. Більше того, якщо у 2025 році обсяг ймовірної генерації всередині документів становив 5,4%, то вже у 2026-му він виріс до 8%.
Експерти відзначають, що це не просто статистичний шум, а системний зсув у тому, як студенти підходять до виконання навчальних завдань.
Які предмети під ударом?
Використання нейромереж розподілено нерівномірно. Лідерами за кількістю «залипших» у ШІ робіт стали гуманітарні та соціальні напрямки. Найчастіше елементи генерації визначали в текстах з мистецтвознавства, ЗМІ та масових комунікацій, інформаційних наук, медицини та політології. Навпаки, у технічних та точних дисциплінах — ветеринарних науках, механіці, машинобудуванні та математиці — сліди роботи нейромереж зустрічаються значно рідше.
Від заборони до регламентації
Виконавчий директор компанії «Антиплагіат» Євген Лук'янчиков стверджує, що спроба повністю зупинити поширення ШІ в навчанні обречена на провал. На його думку, час дискусій закінчився, і зараз системі освіти потрібні конкретні рішення. Головна задача — перестати просто фіксувати факт наявності ШІ в тексті і почати аналізувати характер, глибину та цілі його використання.
Компанія вже розробляє нову систему перевірки, яка дозволить університетам бачити, як саме студент застосовував нейромережі. Лук'янчиков підкреслює, що з впровадженням таких технологій вищим навчальним закладам знадобляться чіткі правила: де використання ШІ допустимо, а де — категорично заборонено. Такий комплексний підхід має стати новим галузевим стандартом.
Кінець ери класичних дипломів?
Трансформація системи оцінювання знань обговорюється і на рівні міністерств. Раніше міністр науки та вищої освіти Росії Валерій Фальков заявив, що розвиток ШІ призвів до того, що класичні письмові роботи перестали відображати реальний рівень підготовки учнів. У зв'язку з цим він допустив, що написання дипломних робіт може втратити свою актуальність.
У майбутньому, на думку Фалькова, об'єктивно оцінити реальні знання та компетенції студента зможе лише усна відповідь, а не текст, згенерований алгоритмом. Це ставить перед викладачами та адміністрацією університетів задачу кардинально переглянути підходи до екзаменації та захисту проектів.