Штучний інтелект, який ще нещодавно існував переважно у вигляді пілотних проєктів, сьогодні глибоко вбудований у державне управління: він автоматизує робочі процеси, підтримує планування та прийняття рішень і підвищує якість державних послуг з урахуванням інтересів громадян. Довідливо, що саме міжнародний досвід стає орієнтиром для країн, які в межах цифрової трансформації прагнуть підвищити ефективність адміністративного апарату. У доповіді Організації економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) про управління ШІ зібрано понад 200 прикладів застосування технології в 11 державних структурах, що фіксує поступове перетворення ШІ на ключовий компонент цифрового державного управління.

Масштаб впровадження: що каже статистика ОЕСР

У державному секторі ШІ застосовується для автоматизації та персоналізації послуг, підтримки аналізу та прогнозування при виробленні політики, виявлення шахрайства та підвищення ефективності роботи службовців. За даними ОЕСР, приблизно 67% країн-членів використовують ШІ для вдосконалення проєктування та надання державних послуг. При цьому уряди надають пріоритет сферам із великим обсягом транзакцій та високою частотою взаємодії з громадянами. Більшість застосувань (57%) спрямовані на автоматизацію, спрощення або персоналізацію послуг, за ними йдуть підтримка прийняття рішень, аналіз та прогнозування (45%), а також виявлення аномалій для підвищення підзвітності (30%).

Естонія: чому «цифрова бюрократія» не працює

Естонія глибоко інтегрувала ШІ у свою платформу електронного уряду через стратегію «Krii» (2019), що спирається на чотири стовпи: сприяння застосуванню ШІ в державному та приватному секторах, підвищення кваліфікації та науково-дослідного потенціалу, вдосконалення правової бази та створення сприятливого середовища. Типові приклади — машинне навчання для виявлення аномалій у національній системі обміну даними X-Road, алгоритми співвіднесення попиту та пропозиції на ринку праці в Фонді страхування від безробіття та системи розпізнавання мовлення для запису парламентських засідань. Окремої уваги заслуговує оперативно ухвалене законодавство про відповідальність за алгоритми, яке визначило юридичну відповідальність за автоматизовані системи прийняття рішень. За останні два десятиліття Естонія стала одним із світових лідерів цифровізації — «електронною Естонією», що охоплює понад 1,3 мільйона осіб.

Сінгапур і принцип «людина в центрі»

Якщо Естонія будує ШІ на основі цифрових даних та інститутів, то Сінгапур реалізує стратегію «ШІ на благо суспільства», ставлячи людину в центр уваги. За даними Міністерства цифрового розвитку та інформації (MDDI), Національна стратегія у сфері ШІ, оголошена у 2019 році, спрямована на створення економічної вартості, покращення якості життя громадян та позиціонування країни як світового лідера в розробці та управлінні ШІ. В основі лежить принцип, згідно з яким кожне застосування ШІ має приносити відчутну користь суспільству.

Ризики та принцип «надійного ШІ»

Наряду з можливостями країни усвідомлюють і ризики: упередженість даних, недостатня прозорість алгоритмів, цифрове нерівність між групами населення та потенційне зниження довіри суспільства, якщо технологія не буде належно регулюватися. Тому впровадження ШІ нерозривно пов'язане з концепцією «надійного ШІ» та принципами підзвітності. Хоча всі країни розглядають ШІ як рушій ефективності управління, кожна обирає свій підхід залежно від рівня розвитку, інституційного потенціалу та стратегічних цілей.

Суперечливі дані

Тут важливо чесно розвести два рівні інформації. З одного боку, агрегована статистика ОЕСР (67% країн-членів, понад 200 прикладів, частки 57%/45%/30%) описує стійкий загальний тренд і спирається на один зведену доповідь. З іншого боку, конкретні національні кейси — Естонія та Сінгапур — демонструють різний ступінь зрілості та різні пріоритети: від зрілої «електронної» інфраструктури з законодавством про відповідальність за алгоритми до стратегій, сформульованих у 2019 році та все ще перебуваючих у фазі масштабування. Таким чином, формулювання про «глибоку інтеграцію» ШІ відображає напрямок розвитку, а не єдине стан усіх країн: у низці випадків застосування залишається точковим або пілотним. Крім того, наведені в доповіді цифри не були незалежно перевірених в межах інших розглянутих джерел, які фіксують аналогічний тренд на рівні окремих держав, але не дублюють агреговані показники ОЕСР.

Уроки для цифрової трансформації

Сукупний досвід показує: успіх визначається не стільки наявністю технології, скільки попереднім спрощенням процесів, прозорістю алгоритмів та готовністю законодавчо закріпити відповідальність за автоматизовані рішення. Як зазначала колишня президентка Естонії Керсті Кальюлайд (2016–2021), ключ до успіху — спрощення процесів до їх цифровізації, щоб не створювати «цифрову бюрократію», а забезпечувати реальну користь. Саме цей підхід — від даних та інститутів до людини в центрі — стає практичним орієнтиром для країн, що впроваджують ШІ в державне управління в ході цифрової трансформації.