---
title: "«Ідеальний» ШІ-суддя над емоціями: вчений із Лейдена попереджає про ризики повного розпізнавання почуттів"
description: "Дослідниця Лейденського університету Олександра Прежан у дисертаційному дослідженні попереджає: безпомилкове розпізнавання емоцій ШІ зруйнує межу між приватним і професійним життям, потребуючи нових етичних обмежень."
date: 2026-08-30T11:16:00.000Z
lang: uk
url: https://xab.info/uk/posts/shii-rozpoznavannia-emocij-ryzyky-dlia-suspilstva-leiden-uk
tags: [ai-emotion-recognition, privacy, eu-ai-act, leiden-university, technology-ethics, ert]
publisher: "XAB.info"
---

# «Ідеальний» ШІ-суддя над емоціями: вчений із Лейдена попереджає про ризики повного розпізнавання почуттів

![Цифровий портрет людини з неоновими нейронними лініями, що символізує розпізнавання емоцій штучним інтелектом](https://xab.info/media/2026/08/30/ii-raspoznanie-emocij-riski-dlya-obschestva-leiden/ii-raspoznanie-emocij-riski-dlya-obschestva-leiden-1.webp)

## 🎯 Key Points

- Олександра Прежан (Лейденський університет) змоделювала сценарії, в яких безпомилковий ERT звільняє людину від роботи через особисті переживання, не пов'язані з професіоналізмом
- Повне розпізнавання емоцій зруйнує межу між приватним і професійним життям і змінить ритуали соціальної довіри
- EU AI Act уже обмежує ERT, але переважно через низьку точність; при безпомилкових алгоритмах знадобляться нові етичні аргументи
- ERT мають і позитивний потенціал: рання діагностика неврологічних розладів і допомога людям із труднощами розпізнавання емоцій

Штучний інтелект все активніше освоює задачу розпізнавання людських емоцій за мімікою, інтонацією голосу та фізіологічними сигналами. Однак, за словами дослідниці Лейденського університету Олександри Прежан, саме момент, коли такі системи стануть практично безпомилковими, може обернутися серйозним ризиком для суспільства. Про це повідомляє РБК-Україна зі посиланням на свіже дисертаційне дослідження вченої, опубліковане на офіційному сайті Лейденського університету. Прежан не обмежилася теоретичними міркуваннями: щоб оцінити наслідки впровадження вдосконалених технологій розпізнавання емоцій (ERT — Emotion Recognition Technology), вона змоделювала низку сценаріїв майбутнього, в яких алгоритмічний «вердикт» про внутрішній стан людини починає визначати її професійну та соціальну долю.

### Сценарій хірурга: коли особистий розлучення стає «професійним ризиком»

Один із найнаочніших прикладів, запропонованих Прежан, стосується хірурга, який приходить до клініки перед найскладнішою операцією. Система ERT фіксує його емоційну нестабільність, і керівництво лікарні звільняє лікаря від роботи. При цьому причина тривоги алгоритму не мала жодного стосунку до його професійних компетенцій: хірург переживав важке розлучення і хвилювався за дитину. Попри те що лікар свідомо залишив особисті проблеми за межами робочого простору, технологія оцінила його стан як загрозу виконанню службових обов'язків. В результаті людина виявляється змушена розкривати й виправдовувати перед роботодавцем таємниці власного життя, адже система вже винесла свій вердикт, і тепер його потрібно «спростувати» документально чи емоційно.

### Знищення межі між приватним і професійним життям

За життя кожна людина виконує безліч соціальних ролей: хірурга, батька або матері, партнера, друга, сусіда. Зазвичай саме ми вирішуємо, які межі і які шари свого внутрішнього світу відкривати в тій чи іншій ситуації. Втрата конфіденційності в умовах безпомилкового ERT означає, що приховати внутрішні переживання стає неможливо, і межа між приватним і професійним життям остаточно руйнується. Людина позбавляється права на «емоційну паузу», на право не пояснювати, чому вона сьогодні сумує чи роздратована, — право, яке сьогодні є негласною, але фундаментальною основою соціальної взаємодії.

### Зміна ритуалів спілкування та зміщення орієнтирів довіри

Прежан вказує на ще один тривожний зсув: публічне виступлення чи вибачення посадової особи після трагедії можуть оцінюватися суспільством не за змістом слів і вчинків, а за «непідкупністю» вираженого смутку за версією ШІ. При цьому лікарі, поліцейські чи політики часто змушені стримувати емоції заради самозахисту в межах професійної етики, що не робить їхню професійну обов'язок менш щирим. Замість віри словам і вчинкам людей суспільство може почати орієнтуватися виключно на те, що про їхньому стані «повідомляє» технологія. Це зміщення орієнтирів, за словами вченої, підриває саму основу міжособистісної довіри, яка будувалася на здатності людини самій обирати, що і коли показувати оточуючим.

### Поточне регулювання та довгострокова перспектива

Сьогодні Європейський акт про ШІ (EU AI Act) уже обмежує використання технологій розпізнавання емоцій, однак переважно через їхню низьку точність на даному етапі. Дослідження Прежан спрямоване на іншу, довгострокову перспективу: на момент, коли алгоритми стануть безпомилковими. У цій ситуації суспільству знадобляться сильніші моральні та правові аргументи для обмеження застосування ERT, оскільки аргумент «технологія помиляється» перестане працювати. Вчена підкреслює, що захист емоційної конфіденційності — це не лише захист інформації в узятому сенсі. Це збереження соціального простору, в якому людина сама вирішує, як позиціонувати себе і будувати стосунки з іншими людьми.

### Не лише загроза: позитивний потенціал ERT

Важливо зазначити, що технології розпізнавання емоцій не є виключно негативним явищем. Прежан визнає, що ERT можуть допомогти у ранній діагностиці неврологічних розладів, а також сприяти людям, які відчувають труднощі з розпізнаванням власних емоцій — наприклад, при деяких формах аутизму чи алекситимії. Таким чином, дискусія, яку виносить дисертація, не зводиться до гасла «заборонити все», а стосується пошуку балансу: де проходить межа між корисним діагностичним інструментом і тотальним емоційним наглядом, який позбавляє людину права на внутрішню приватність.

## 🔍 Fact-Check Verification

- [Емоційний контроль на роботі й у житті: чому вчені попереджають від «ідеального» ШІ](https://www.rbc.ua/ukr/news/emotsiyniy-kontrol-roboti-ta-zhitti-chomu-1787654975.html) - РБК-Украина со ссылкой на диссертационное исследование Александры Прежан, опубликованное на сайте Лейденского университета. Все ключевые тезисы (сценарий хирурга, EU AI Act, позитивный потенциал ERT) соответствуют тексту источника.

## ❓ FAQ

### Q: Хто провів дослідження і де воно опубліковане?
**A:** Дослідження провела Олександра Прежан у рамках дисертаційної роботи в Лейденському університеті. Результати опубліковані на офіційному сайті закладу та передані в широкий доступ через РБК-Україна.

### Q: Що таке ERT і як воно працює?
**A:** ERT (Emotion Recognition Technology) — технології розпізнавання емоцій, які аналізують міміку, інтонацію голосу та фізіологічні сигнали, щоб визначити емоційний стан людини. На поточному етапі їхня точність обмежена, що й є основною причиною існуючих обмежень в EU AI Act.

### Q: Чому EU AI Act уже обмежує використання ERT?
**A:** Європейський акт про ШІ обмежує застосування технологій розпізнавання емоцій переважно через їхню низьку точність на сучасному етапі. Однак, як підкреслює Прежан, коли алгоритми стануть безпомилковими, аргумент «технологія помиляється» перестане працювати, і знадобляться сильніші моральні та правові підстави для обмежень.

### Q: Чи є у технологій розпізнавання емоцій позитивне застосування?
**A:** Так. Прежан вказує, що ERT можуть використовуватися для ранньої діагностики неврологічних розладів і допомоги людям, які відчувають труднощі з розпізнаванням власних емоцій. Дискусія не зводиться до повної заборони, а стосується пошуку балансу між діагностичною користю та захистом емоційної приватності.