Перший віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль поінформував послів країн G7, ЄС та NB8 про масований обстріл, завданий Росією по енергетичній інфраструктурі України 3 листопада. За його словами, під час атаки російські війська застосували 289 безпілотних літальних апаратів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет. Основними цілями удару знову стали об'єкти енергетики — електростанції, а також підстанції систем передачі та розподілу електроенергії.

Прицільний удар по підстанції Хмельницької АЕС

Особливу небезпеку, за оцінкою міністра, становило прицільне наведення трьох ударних безпілотників на вузлову підстанцію, критично важливу для стабільної роботи Хмельницької атомної електростанції. Шмигаль наголосив, що такі дії створюють загрозу не лише для України, а й для ядерної безпеки всієї Європи. «Це серйозний крок ескалації, про який ми поінформували МАГАТЕ», — заявив він на зустрічі з дипломатами. Українська сторона очікує на належну реакцію міжнародних партнерів на систематичні удари по інфраструктурі, що забезпечує роботу українських атомних електростанцій.

Систематичне руйнування енергосистеми перед зимою

Атака 3 листопада стала частиною кампанії з виведення з ладу енергетичної інфраструктури України, що триває. Як раніше повідомлялося, Росія цілеспрямовано обрала головними цілями для ударів Київ, Харків і Одесу, прагнучи влаштувати масштабну гуманітарну кризу. Через відновлені удари по енергетиці перебої з електропостачанням уже почалися в Києві та низці регіонів напередодні опалювального сезону, що багаторазово посилює наслідки для цивільних.

Прецедент атак поблизу атомних станцій

Інцидент із підстанцією Хмельницької АЕС не є поодиноким у контексті загроз ядерній безпеці. Під час масованої атаки 13–14 травня над Південноукраїнською, Рівненською та Чорнобильською атомними електростанціями було зафіксовано понад 160 безпілотників. Систематичне наближення ударних засобів до об'єктів атомної енергетики, за оцінкою української влади, становить пряму загрозу для регіональної та континентальної безпеки й вимагає адекватної відповіді з боку міжнародного співтовариства.

Українська сторона на зустрічі з послами G7, ЄС та NB8 знову підкреслила необхідність надання гарантій захисту енергетичної інфраструктури та атомних станцій, а також вжиття конкретних заходів у відповідь на ескалацію. Питання ядерної безпеки Європи, як зазначив Шмигаль, виходить за межі двосторонніх відносин і вимагає скоординованої позиції міжнародних партнерів.