Російська православна церква (РПЦ) в Європі виконує функції шпигунства та просування пропагандистських наративів, вигідних Кремлю. Про це заявив генерал-майор Ілля Павленко, колишній заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, виступаючи на форумі «РПЦ в Європі: інфраструктура російського впливу».

Церква як інструмент спецслужб

За словами Павленка, РПЦ діє в інтересах держави-агресора та активно використовується всіма російськими спецслужбами — від зовнішньої розвідки СВР до військової розвідки ГРУ та ФСБ. «Кожен виїжджаючий за кордон священник РПЦ або завербований, або має регалії російських спецслужб», — підкреслив генерал.

Ключові задачі церковних структур в європейських країнах включають збір розвідувальної інформації та поширення пропаганди, особливо серед українських біженців. При цьому багато людей навіть не усвідомлюють, що перебувають під впливом цих структур, які фактично пов'язані з російськими спецслужбами.

Спадщина СРСР та масштаб загрози

Павленко нагадав, що Росія є прямою наступницею СРСР, а мережі її впливу формувалися десятиліттями. Найбільша загроза полягає саме в масштабах цього впливу, який часто залишається непоміченим для широкої громадськості.

Відповідь України: створення власної інфраструктури

Керівник Служби військового капеланства ГУР отець Костянтин Холодов відзначив необхідність формування постійного інституційного присутності України там, де проживають мільйони її громадян. «Ми повинні посилювати власну церковну, культурну, освітню, інформаційну та інфраструктуру безпеки за кордоном, щоб мільйони українців продовжували асоціювати себе з Україною та не підкорялися руйнівному впливу з Москви», — підсумував він.

Санкції проти патріарха Кирила: чому вони не пройшли

У червні в ЗМІ з'явилася інформація про те, що Європейський Союз поспішає прийняти 21-й пакет санкцій проти Росії, який міг би включити накладення санкцій на патріарха РПЦ Кирила. Раніше цей крок блокувалася Угорщиною за часів уряду Віктора Орбана. Однак із приходом нового прем'єр-міністра Петера Мадьяра очікувалося зміна позиції.

Однак кілька днів тому стало відомо, що патріарх Кирилл знову не потрапив до санкційних списків ЄС. Цього разу вирішальну роль зіграла позиція Болгарії, яка виступила проти включення патріарха до санкційного списку.