Вашингтон, 15 серпня 2026 р. — Адміністрація президента Дональда Трампа ініціювала безпрецедентну перевірку союзників по НАТО. Напередодні завершення масштабного перегляду військової присутності США в Європі, Пентагон направив у столиці країн альянсу спеціальну анкету. Документ має на меті оцінити не лише військову, а й ідеологічну лояльність партнерів до поточної політики Білого дому.

Анкета як інструмент оцінки союзників

Згідно з документами, з якими ознайомилось агентство, анкета містить ряд гострих запитань, спрямованих на виявлення реального рівня підтримки Вашингтона. Країни-союзники повинні звітувати про те, чи висловлювали вони «публічну підтримку» зовнішній політиці США, і які «обмеження» вони накладають на використання своїх баз американськими військами. Особлива увага приділяється економічному аспекту: Вашингтон перевіряє, чи виділяють країни кошти на закупівлі у оборонних підрядників США, і чи готові вони скасувати нормативні акти, що заважають укладанню контрактів з американськими компаніями.

Ключовим критерієм оцінки стала сумісність країн із підходом США, який міністр оборони Піт Хегсет сформулював у траві цього року як принцип «сильно, чітко, тихо». Цей перегляд, розпочатий улітку 2026 року, має завершитися у грудні і визначить, скільки і яких військ залишиться в Європі.

Політична торгівля: від Німеччини до Польщі

Вашингтон уже продемонстрував прямий зв'язок між політичними уподобаннями союзників і рівнем військової підтримки. Яскравим прикладом стало рішення про виведення 5000 військовослужбовців з Німеччини та відмову від розміщення хрестових ракет Tomahawk. Офіційно це пояснювалося побоюваннями ескалації з боку Росії, однак аналітики пов'язують це з підтримкою Вашингтоном ультраправих сил у Берліні.

У той же час, США пообіцяли направити додаткові війська до Польщі, посилаючись на обрання націоналіста Кароля Навроцького президентом цієї країни. Такий підхід підтверджує тезу про те, що безпека в Європі тепер безпосередньо залежить від ідеологічної близькості урядів до курсу Дональда Трампа.

Санкції за «зраду»: приклад Іспанії та Ірану

Особливе незадоволення адміністрації Трампа викликав відмова країн НАТО підтримати військову операцію проти Ірану. Президент США був надзвичайно незадоволений позицією союзників, особливо жорстко критикувавши Іспанію. Трамп заявив, що Сполучені Штати більше не хочуть торгувати з Мадридом, назвавши його «жахливим партнером».

За даними Reuters, Пентагон підготував кілька сценаріїв санкцій проти тих країн-членів альянсу, які відмовилися підтримати військову операцію. Документ відображає глибоке «розчарування» американської сторони позицією частини союзників, які, на думку Вашингтона, підвели США у критичний момент.

Суперечливі дані

Хоча офіційна позиція Пентагона зводиться до необхідності «оптимізації» витрат та підвищення ефективності альянсу, експерти відзначають невідповідності в аргументації. З одного боку, Вашингтон заявляє про необхідність дотримання принципу «сильно, чітко, тихо» та скорочення військової присутності заради ефективності. З іншого боку, прийняття рішень про виведення військ з одних країн (Німеччина) та їх перекидання в інші (Польща) базується на внутрішніх політичних процесах у цих державах, а не на суто військових міркуваннях. Це створює ситуацію, де безпека альянсу замінюється політичними вимогами «лояльності» конкретному лідеру, що суперечить традиційним принципам колективної безпеки НАТО.