У ніч на 20 листопада 2026 року під час масованого удару Росії по Україні повітряний простір Польщі опинився під загрозою: на територію країни впали дві російські ракети та один безпілотник, причому один із боєприпасів вибухнув лише за 96 кілометрів від місця проведення військових навчань країн «Коалиції охочих». На тлі цього інциденту Оперативний командувач Збройних сил Польщі генерал-лейтенант Іренеуш Новак у коментарі виданню Rzeczpospolita розкрив деталі роботи винищувальної ланки, яка тієї ночі прикривала польське небо.
Дозвіл на застосування озброєння від центру НАТО
За словами Новака, над Польщею діяла пара шведських винищувачів Saab JAS 39 Gripen, підпорядкована Центру об'єднаних повітряних операцій НАТО (CAOC) у німецькому Уедемі, який відповідає за повітряні операції в цьому регіоні Європи. Саме CAOC видав пілотам так званий condition based order — дозвіл, що дозволяє екіпажам самостійно приймати рішення про збиття об'єкта за виконання встановлених умов. Для захисту повітряного простору, як уточнюють польські військові, були підняті два F-16 з Ласка та два шведські Gripen, а в операції також брали участь літак раннього попередження Saab 340, нідерландський літак-заправник MRTT та наземні системи ППО.
Чому пілот не відкрив вогонь
Один зі шведських пілотів спробував перехопити об'єкт, який за попередньою оцінкою був російською крилатою ракетою Х-101. Однак, як пояснив генерал Новак, у районі перехоплення панували «надзвичайно складні атмосферні умови»: пілот не зміг ні візуально ідентифікувати ціль, ні підтвердити її за допомогою бортових оптоелектронних систем. У результаті, попри наявний у НАТО дозвіл на застосування озброєння, ракету не збили.
Двофазна атака та розвіддані
Новак описав атаку як таку, що складалася з двох етапів: спершу Росія застосувала дрони, зокрема швидкі безпілотники з реактивним двигуном, а потім ракети «Калібр» і Х-101. За його словами, Польща заздалегідь знала місця запуску, кількість і напрямок польоту об'єктів і використовувала дані, які передавала Україна через систему «Віраж». Військові відстежували 11 об'єктів, що потенційно становили загрозу для польського повітряного простору; три з них перетнули кордон, однак, підкреслив генерал, жоден не призвів до загибелі чи поранення людей. Режим тривоги «жовтий» було оголошено о 1:40, а о 5:49 його змінив найвищий рівень загрози.
Реакція Варшави
«Щодо того, хто стоїть за цим нападом, то з нашого боку поки немає жодних сумнівів», — підсумував Новак. Раніше прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що у Варшаві не вважають «приліт» боєприпасів випадковістю, а розцінюють подію як умисну провокацію з боку Росії. Таким чином, інцидент став одним із найгостріших епізодів на польському напрямку та продемонстрував як готовність альянсу до застосування озброєння, так і практичні обмеження, які накладають складні метеорологічні умови на перехоплення високошвидкісних цілей.