19 серпня 2026 року Швейцарія внесла суттєві зміни в міграційну політику щодо громадян України, які отримали тимчасовий захист. Федеральне відомство юстиції та поліції (EJPD) офіційно оголосило про нову вимогу: статус захисту S (Status S) тепер надаватиметься виключно тим українцям, які не порушують своїх військових зобов'язань перед батьківщиною. Це рішення набирає чинності негайно для всіх нових заяв, поданих починаючи з 20 серпня 2026 року.
Нові критерії надання статусу S
Згідно з прес-релізом EJPD, ключовим фактором при розгляді прохань про тимчасовий захист стає підтвердження виконання військового обов'язку. Ця вимога стосується громадян України призовного віку, які раніше могли отримати статус без детальної перевірки їхнього статусу в системі «Резерв+» або обліку в ТЦК. Тепер відсутність доказів виконання зобов'язань або наявність ознак ухилення від мобілізації стане підставою для відмови у наданні захисту.
Важливо зазначити, що це правило не є ретроактивним. Особи, яким статус S вже було надано до 20 серпня 2026 року, не підпадають під дію нових обмежень. Їхній поточний статус залишається чинним до закінчення терміну дії або до моменту перегляду рішення владою. Однак, якщо в майбутньому статус буде анульовано, будь-які похідні документи, включаючи дозвіл на проживання категорії B, автоматично втратять силу.
Довгострокові перспективи та інтеграція
Попри посилення умов входу, Швейцарія підтвердила намір продовжити дію механізму тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Це рішення стосується всіх вимушених переселенців, які покинули Україну через повномасштабне вторгнення РФ. При цьому влада країни розробила чіткий план інтеграції: з березня 2027 року перші українці, які звернулися за захистом, зможуть претендувати на отримання постійного виду на проживання (документ категорії B) після п'яти років безперервного проживання в країні.
Такий підхід демонструє баланс між гуманітарною підтримкою та дотриманням національних інтересів. Швейцарія зберігає відданість захисту біженців, але водночас вимагає від них дотримання зобов'язань перед власною країною. Це створює прецедент для інших країн ЄС, де також обговорюється можливість перегляду правил надання притулку українцям призовного віку.
Суперечливі дані
Тоді як Швейцарія офіційно анонсувала нові правила, в інших країнах ЄС спостерігаються розбіжності в інтерпретації вимог. Наприклад, у Чехії десятки українських чоловіків були відхилені від отримання тимчасового захисту через неможливість довести виконання військового обов'язку. Однак у деяких джерелах, включаючи повідомлення про Данію та Польщу, зазначається, що вимога надавати дані з додатку «Резерв+» є маніпуляцією або надмірною. Це створює невизначеність для українців, які намагаються зрозуміти, які саме документи необхідні для отримання захисту в різних країнах.
Крім того, статистика показує суперечливу динаміку: у червні 2026 року загальна кількість українців під тимчасовим захистом у ЄС зросла, але три країни продемонстрували зворотну тенденцію. Це може свідчити про початок перегляду політик у окремих державах, хоча офіційних заяв про масові відмови поки не надходило.
Реакція на фоні регіональних тенденцій
Рішення Швейцарії вписується в ширший контекст змін у політиці ЄС щодо українських біженців. У Німеччині, Польщі та Данії вже обговорюються аналогічні заходи, спрямовані на запобігання ухиленню від мобілізації. Міністр оборони Польщі раніше закликав повернути додому всіх українців призовного віку, а ФРН виступила за перегляд правил для цієї категорії громадян. Таким чином, Швейцарія стає однією з перших держав, які реалізували ці ідеї на практиці.
Для українців це означає необхідність ретельної підготовки документів та підтвердження свого статусу перед поданням заяви. Влада рекомендує звертатися до консульств та міграційних служб за актуальною інформацією, щоб уникнути відмов та затримок у отриманні захисту.