12 листопада 2026 року в Будинку народних зібрань у Пекіні голова КНР Сі Цзіньпін виступив із заявою щодо тайванського питання. Промова прозвучала з нагоди 160-ї річниці від дня народження Сунь Ятсена, якого Сі назвав «великим національним героєм, патріотом і піонером демократичної революції Китаю». На цьому тлі лідер КНР окреслив позицію Пекіна щодо острова, який Китай розглядає як свою територію.
«Непохитна історична місія»
Сі Цзіньпін заявив, що врегулювання тайванського питання залишається «незмінною історичною місією» Комуністичної партії КНР. За його словами, Пекін і надалі дотримуватиметься курсу на «мирне возз'єднання» та реалізацію принципу «одна країна — дві системи». Голова КНР публічно висловив готовність до переговорів із Тайванем за умови дотримання «принципу єдиного Китаю», який передбачає, що обидва береги Тайванської протоки є частиною однієї країни. «Хід історії не можна зупинити. Повне возз'єднання батьківщини має бути здійснене, і воно, безсумнівно, буде здійснене», — наголосив Сі.
У промові не прозвучало згадки про силу
Як зазначає Reuters, у цьому виступі Сі Цзіньпін не згадав про застосування сили, хоча Китай раніше ніколи не виключав такої можливості. Лідер КНР закликав усіх китайців, у тому числі жителів Тайваню, об'єднатися для протидії «сепаратистським» силам, що виступають за незалежність острова, і спільно працювати над мирним розвитком відносин між берегами протоки.
Відповідь Тайбея
Влада Тайваню відкинула позицію Пекіна. У Раді у справах материкового Китаю наголосили, що ні уряд, ні населення острова не приймають концепцію «одна країна — дві системи», оскільки, на їхню думку, вона може означати підпорядкування авторитарному правлінню Комуністичної партії Китаю. «Що стосується формулювання про об'єднання Тайваню, то воно майже не відрізняється від того, що було раніше», — заявив журналістам представник ради Лян Вень-цзе.
Контекст: мобілізаційний закон та західні оцінки
Заява прозвучала на тлі низки інших подій. Раніше західні ЗМІ повідомляли, що Китай відкладає можливе вторгнення на Тайвань із кількох причин. Крім того, стало відомо, що КНР вперше за 16 років змінила закон про мобілізацію. Ці обставини додають контексту до риторики Пекіна щодо тайванського питання та викликають пильну увагу міжнародних спостерігачів.
