У Пекіні офіційно підтвердили, що китайська сторона ініціювала процес підготовки до потенційної зустрічі лідерів Китаю, США та Росії. Про це на брифінгу заявила офіційна представниця МЗС КНР Мао Нін, чиї слова наводить РБК-Україна з посиланням на Bloomberg. За її словами, і американський президент Дональд Трамп, і глава російського держави Володимир Путін публічно висловили зацікавленість у зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном у рамках саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), який, як очікується, пройде цього місяця в китайському Шеньчжені. «Китай підтримує зв'язок із відповідними сторонами щодо можливої зустрічі лідерів Китаю, Росії та США», — підкреслила представниця МЗС.

Формат переговорів і терміни

Згідно із заявою Мао Нін, йдеться не про вже узгоджену дату, а про робочий контакт між відомствами трьох країн, що триває. Підтверджено лише те, що обидві сторони — Вашингтон і Москва — висловили публічну готовність до особистої зустрічі з китайським лідером на майданчику АТЕС. Саміт у Шеньчжені стає тим вікном можливостей, у якому, за даними Пекіна, може бути сформований формат тристороннього діалогу на найвищому рівні. Таким чином, на поточний момент зафіксовано факт початку переговорної підготовки, а не факт призначення конкретної зустрічі.

Що це означає для Росії та яка роль Пекіна

Видання Bloomberg звертає увагу на два ключові наслідки можливого саміту. По-перше, така зустріч може сприяти зусиллям Росії щодо виходу з міжнародної ізоляції, яка склалася після вторгнення в Україну. По-друге, вона потенційно здатна перетворити голову КНР на посередника, що сприятиме зближенню позицій Володимира Путіна і Дональда Трампа. Для Пекіна це відкриває можливість зайняти позицію арбітра в триангуляції відносин між двома найбільшими ядерними державами, що посилює його дипломатичну вагу в системі міжнародних відносин.

Історичні паралелі

Bloomberg підкреслює, що тристоронній саміт між Китаєм, Росією та США не має прямих аналогів у сучасній історії. Найближчим історичним зіставленням видання називає Ялтинську конференцію 1945 року, на якій лідери трьох держав — СРСР, США і Великої Британії — обговорювали ключові питання післявоєнного устрою. Ця паралель підкреслює символічне та політичне значення можливої зустрічі в Шеньчжені, яка, за оцінкою західних спостерігачів, може стати поворотним моментом в архітектурі глобальної дипломатії.

Питання України та реакція Києва

Водночас раніше РБК-Україна повідомляло, що Сі Цзіньпин не планує виносити на обговорення з Трампом і Путіним українську тему. Це означає, що, навіть якщо зустріч відбудеться, її порядок денний, імовірно, буде сфокусований на інших напрямках двосторонніх і багатосторонніх відносин. Окремо Київ відстежує ризики того, що переговори між Вашингтоном, Пекіном і Москвою можуть вестися без урахування позиції України. Президент України Володимир Зеленський раніше оцінив ризики подібних контактів «за спиною» Києва, що вказує на підвищену увагу української сторони до формату та змісту потенційного тристороннього діалогу.