Глава МЗС України Андрій Сібіга в розмові з журналістами заявив, що майбутня зустріч президентів України та США Володимира Зеленського та Дональда Трампа на полях Генеральної Асамблеї ООН може стати поворотним моментом у врегулюванні конфлікту. За словами дипломата, одним із ключових результатів переговорів може стати досягнення перемир'я — як у енергетичній сфері, так і в акваторії Чорного моря. «Ми готуємося до зустрічі президента Зеленського з президентом Трампом на полях Генеральної Асамблеї ООН, і я вважаю, що це може бути одним із головних результатів цієї зустрічі — досягнення перемир'я», — підкреслив Сібіга, виступаючи перед журналістами, повідомляє РБК-Україна.

Два контури перемир'я: енергетика та Чорне море

Український міністр закордонних справ уточнив, що мова може йти не лише про енергетичне перемир'я, а й про припинення атак у акваторії Чорного моря. Таким чином, Київ пропонує Вашингтону розглядати два паралельні контури деескалації: перший — взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі, другий — зупинення бойових дій у Чорному морі. Сібіга підкреслив, що Україна об'єктивно готова до такого формату врегулювання, проте основна проблема полягає в тому, що досі Кремль не демонструє жодного інтересу до цієї ініціативи. За оцінкою дипломата, підштовхнути Москву до прийняття «правильного рішення» здатні саме американські влади, які мають достатній важіль впливу.

Протирічливі дані

Між заявами сторін спостерігається суттєве розбіжність у оцінках поточного стану переговорного процесу. Напередодні виступів Сібіги американський президент Дональд Трамп публічно заявив про нібито досягнуту між Україною та Росією домовленість про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. У Кремлі, зі свого боку, заявили про «позитивну реакцію» на пропозицію Трампа. Однак, як підкреслює сам Сібіга, жодних відповідних рішень Москва досі не прийняла, а Кремль «не демонструє жодного інтересу» до ініціативи. Таким чином, твердження Трампа про наявність домовленості не знаходить підтвердження в діях російської сторони: ні перелік захищуваних об'єктів, ні механізм контролю, ні формальні документи не були представлені. Київ, у свою чергу, наголошує на тому, що без чіткого механізму забезпечення виконання умов і без реальної політичної волі Москви розмова про перемир'я залишається декларативною.

Вимоги Києва: механізм контролю та відмова від ілюзій

На тлі останніх подій Володимир Зеленський раніше закликав Москву надати перелік об'єктів, які Росія б хотіла безпечити від атак ЗСУ в рамках можливого «енергетичного перемир'я». Президент України також відзначив необхідність створення прозорого та дієвого механізму, який забезпечить виконання Росією всіх взятих на себе зобов'язань. Сібіга у своєму зверненні до міжнародної спільноти повторив ключову позицію Києва: Україна хоче закінчити війну, в неї є конкретні пропозиції та бачення того, як до цього рухатися. При цьому дипломат закликав «забути будь-які ілюзії щодо благих намірів Росії», підкресливши, що «Росія розуміє лише тиск». Це формулювання, по суті, задає тон очікуваній від Вашингтона ролі: не посередника, а гаранта, здатного застосувати санкційний та дипломатичний тиск на Кремль.

Контекст: чому саме зараз

Вибір майданчика — Генеральна Асамблея ООН — не випадковий. Вереснева сесія ГА традиційно збирає лідерів більшості країн світу, що створює максимальний інформаційний та дипломатичний резонанс. Для Києва це можливість вивести питання перемир'я на рівень глобального порядку денного та зафіксувати позицію США публічно, при свідках. Для Вашингтона — шанс продемонструвати союзникам та власному виборцю конкретний дипломатичний результат. Однак, як показує практика останніх місяців, розрив між публічними заявами про «досягнуті домовленості» та реальними діями Москви залишається критичним. Саме цей розрив, за оцінкою української сторони, і визначає, стане ли зустріч Зеленського та Трампа на полях ГА ООН у вересні 2026 року кроком до деескалації чи ще одним епізодом риторики без наслідків.