Варшава гостро відреагувала на недавні заяви російського керівництва, побачивши в них ознаки підготовки інсценованої провокації. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський у своєму заявленні в соціальній мережі X порівняв поточну риторику Кремля з діями Третього Рейху перед нападом на Польщу у 1939 році.

Сценарій Гляйвіца: «Анонс провокації»

На думку голови польського МЗС, агресивні висловлювання з Москви слугують інформаційною базою для операцій російських спецслужб на власній території. Мета таких дій — отримання приводу для нових ударів по країнах Заходу.

Сікорський прямо вказав на очікуваний сценарій: «Це звучить як анонс провокації. Я очікую нападу на територію Росії під фальшивим прапором, на яке Путін „відповість“». Як історичну паралель міністр навів приклад серпня 1939 року, коли німецька розвідка (Абвер) інсценувала «польську» атаку на радіостанцію в Гляйвіці, щоб дати Гітлеру привід для початку війни.

Загрози на адресу Європи та «технічні збої»

Поводом для занепокоєння європейських дипломатів стало недавнє виступлення Володимира Путіна перед випускниками військових вузів. Російський лідер заявив, що Росія буде наносити відповідні удари по країнах Європи, якщо з їхньої території фіксуватимуть запуск безпілотників у бік російських об'єктів.

Путін стверджував, що лідери ЄС нібито «намагаються відмежуватися» від ударів, списуючи все на технічні збої чи українські засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ). У той же час він назвав нальоти дронів на територію РФ спробою дестабілізувати російське суспільство.

Звинувачення на адресу Латвії та стратегія НАТО

Агресивна риторика Кремля має конкретні орієнтири. Цій заяві передували травневі докори Служби зовнішньої розвідки РФ, яка звинуватила ЗСУ у підготовці запусків БПЛА безпосередньо з п'яти військових баз Латвії: Адажі, Селонія, Лієлварде, Даугавпілс та Єкабпілс. Розвідка додала, що членство Риги в НАТО «не захистить» країну від наслідків.

Така лінія поведінки Москви, на думку експертів, вписується в довгострокову стратегію підготовки до глобального конфлікту. За оцінками литовської розвідки, Російська Федерація може вийти на повну готовність до прямого зіткнення з Північноатлантичним альянсом вже через шість років.

Голова Військового комітету НАТО Джузеппе Каво Драгоне в інтерв'ю зазначав, що стратегічною метою Кремля залишається відновлення контролю над усіма територіями, що входили до складу СРСР до його розпаду. Саме геополітичні амбіції російського керівництва зумовлюють поточну ескалацію загроз.