У коридорах російської влади розгортається прихований конфлікт, який може змінити політичний календар країни. Силовики, зокрема керівництво ФСБ та Росгвардії, намагаються переконати Володимира Путіна перенести заплановані вибори до Державної Думи. Ініціатива, яка лунала ще навесні 2026 року, набуває нової актуальності на тлі посилення атак дронів на Москву та погіршення економічної ситуації.

Позиція силовиків: «Ні людини — ні проблеми»

Згідно з даними видання «Медуза», ідею перенесення голосування активно лобіюють керівники спецслужб, включаючи голову Росгвардії Віктора Золотова — давнього соратника та колишнього тілоохоронця президента. Їхня аргументація будується на прагматичному підході до поточних реалій: бюджетні дефіцити, інфляція та скорочення соціальних витрат неминуче б'ють по рейтингах влади.

Один із співрозмовників видання, близький до адміністрації, так описує логіку силовиків: «Зрозуміло, що ситуація лише погіршується, а це завжди відбивається на рейтингах влади. При всьому контролі проводити вибори в таких умовах — завдання сміливе. А в їхній філософії немає людини — немає проблеми».

Відповідь Кремля: демонстрація стабільності

Попри наполегливість силовиків, Володимир Путін залишається прихильником проведення виборів у заплановані терміни. На думку джерела в Адміністрації Президента, відмова від голосування була б визнанням того, що плани порушено і країна перебуває в надзвичайному стані.

«На Україні виборів немає, а у нас є. Це серйозний політичний момент, — цитує співрозмовника «Медузи». — Але ми поки всіма силами демонструємо, що все нормально».

Крім того, для ключових фігур у Кремлі, таких як Сергій Кірієнко та Дмитро Громов, федеральні вибори — це можливість довести свою корисність та лояльність лідеру. Навесні їм вже вдалося переконати Путіна, що голосування необхідно провести попри будь-які труднощі.

Базовий сценарій та загрози безпеці

На даний момент жодних офіційних документів про перенесення виборів на столі у президента немає. Центральна виборча комісія вже оголосила дати голосування — 18–20 вересня. Джерела називають цей варіант «базовим сценарієм».

Однак зовнішні фактори створюють серйозний тиск на систему безпеки. Атаки на столицю Росії останнім часом помітно посилилися:

  • 18 червня українські дрони завдали удару по Московському нафтопереробному заводі в Капотні, викликавши масштабну пожежу. Мешканці сусідніх районів скаржилися на «нафтовий дощ».
  • На наступний день по Москві було завдано ще одного удару. Мер Сергій Собянін повідомив про збиття близько 35 дронів.
  • Вночі на 22 червня столицю атакували близько 60 дронів, що змусило столичні аеропорти ввести обмеження у роботі.

Технолог, який співпрацює з політблоком Адміністрації Президента, підсумовує ситуацію так: «Розколбас по колу. Я б сам у таких умовах переніс або скасував». Однак поки Кремль тримає курс на проведення виборів, ігноруючи сигнали тривоги від силовиків.