В ніч на 13 червня Сили безпілотних систем України провели точкову операцію з ураження стратегічно важливого промислового об'єкта в окупованому Криму. Метою удару став завод «Кримський титан», розташований у місті Армянськ на Перекопському перешийку.
Про факт атаки повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадьяр». За його словами, об'єктивний контроль підтвердив успішне ураження цілі. Бровді охарактеризував цю операцію як «візит ввічливості» українських дронів, зазначивши, що на території підприємства зафіксовано пожежу, а виробничі процеси призупинено.
Стратегічне значення цілі
Завод «Кримський титан» є найбільшим виробником діоксиду титану у Східній Європі. До окупації півострова підприємство відігравало ключову роль у регіональній економіці, проте зараз воно повністю інтегроване в логістику російського військово-промислового комплексу.
Основна продукція заводу — базова сировина, що використовується для виробництва порохів, ракетного палива та вибухових речовин. Наразі активи підприємства перебувають у власності структур російської компанії «Русский титан», яка захопила завод після анексії Криму.
Прецеденти атак на хімічну промисловість Криму
Атака на «Кримський титан» не є поодиноким випадком. У листопаді 2025 року підрозділи під командуванням «Мадьяра» вже наносили удари по іншому стратегічному об'єкту на півночі півострова — Перекопському бромному заводу в Красноперекопську.
Бромний завод, який є єдиним виробником бромвмісних хімічних сполук у Східній Європі, також забезпечував потреби російського ВПК. Повторення успішних операцій з ураження хімічної інфраструктури свідчить про системний підхід до ударів по тилових промислових потужностях противника.
Історія аварій та ризики техногенних катастроф
Історія «Кримського титану» ускладнена серйозними інцидентами. У 2018 році на підприємстві стався масштабний викид шкідливих речовин, який змусив владу евакуювати понад 500 жителів Армянська з небезпечної зони.
У 2023 році Головне управління розвідки (ГУР) України повідомляло, що окупаційна влада може використовувати завод як інструмент дестабілізації. За даними розвідки, окупанти мінували цехи підприємства, створюючи передумови для свідомого влаштування техногенної катастрофи у разі необхідності.