Сінгапур офіційно перетнув критичну межу, перетворившись на «надзвичайно старіюче» суспільство. Згідно з даними Національного управління з питань народонаселення та кадрів, опублікованими 25 вересня 2026 року у щорічному звіті «Зведення щодо населення 2026 року», частка громадян віком 65 років і старше досягла 21,4%. Для порівняння, у 2025 році цей показник становив 20,7%, а десять років тому — лише 13,7%. Таким чином, країна перевищила міжнародний поріг, встановлений Організацією Об'єднаних Націй, згідно з яким суспільство вважається надзвичайно старіючим, якщо частка літніх людей перевищує 21%.

Масштаби демографічних змін та прогнози

Демографічна ситуація в Сінгапурі продовжує стрімко змінюватися. Згідно з офіційним звітом, кількість сінгапурців віком 80 років і старше до 2026 року досягне 152 000 осіб порівняно зі 145 000 у 2025 році. За останнє десятиліття цей показник зріс на 60%, оскільки десять років тому в цій віковій категорії налічувалося лише 95 000 громадян. Експерти прогнозують, що до 2035 року понад чверть усього населення країни складатимуть люди віком 65 років і старше. Паралельно скорочується частка працездатного населення: у віковій групі від 20 до 64 років цей показник знизився з 64,3% у 2016 році до 59,3% до 2026 року.

Відповідні заходи держави та реформи

Уряд Сінгапуру активно адаптується до нових реалій, реалізуючи масштабні реформи. Влада перебудовує систему охорони здоров'я з упором на профілактичну медицину, розширює можливості догляду за пацієнтами поза межами стаціонарів, а також залучає нових громадян для підтримання балансу в економіці. Крім того, вживаються комплексні заходи стимулювання народжуваності, включаючи великі фінансові виплати молодим сім'ям на кожну дитину, що покликано пом'якшити довгострокові наслідки демографічного спаду.

Соціальні наслідки та ризик міжпоколінних конфліктів

Соціологи попереджають, що стрімке старіння нації може серйозно змінити соціальну динаміку. Виникає ризик появи «геронтократії», за якої політичні та соціальні інтереси літніх громадян почнуть домінувати над рештою населення, що потенційно веде до конфліктів інтересів між поколіннями. Проте експерти відзначають і позитивні тенденції: частка працюючих літніх людей старше 65 років зростає і до 2025 року досягла майже 34% проти 24,7% у 2015 році, що підтверджує високий економічний потенціал старшого покоління за умови грамотної адаптації ринку праці.