Країни східного флангу НАТО переходять від планів до реальних дій: вони будують масштабні укріплення, розширюють армії та готують сценарії, в яких перші дні можливої війни з Росією доведеться провести самостійно. Журналісти мережі Axel Springer Global Reporters Network відвідали три ключові ділянки кордону — від лісів Фінляндії до «Суwalkського коридору» в Литві — щоб оцінити готовність альянсу до найгіршого сценарію.

Невизначеність Вашингтона змінює стратегію Європи

Головним драйвером цієї гонки озброєнь стала не лише загроза з боку Москви, але й сумніви щодо надійності американського «зонту безпеки». З моменті переобрання у 2024 році президент США Дональд Трамп неодноразово ставив під сумнів зобов'язання Вашингтона за статтею 5 НАТО. Ситуація загострилася після війни в Ірані, коли адміністрація США погрозила переглянути членство в альянсі через відмову європейських партнерів приєднатися до конфлікту.

Європейські лідери розуміють: континент поспішає зміцнити свій східний край проти загрози, з якою Вашингтон, можливо, більше не зможе впоратися в одиночку. Супутникові знімки підтверджують, що Росія нарощує військову присутність уздовж кордонів з Фінляндією та іншими країнами ЄС, будуючи казарми та розміщуючи техніку. Керівник шведської військової розвідки вже назвав ці дії підготовкою до можливого протистояння.

Фінляндія: «Спати поруч із ведмедям»

Фінляндія, яка має найдовший сухопутний кордон з Росією (1343 км), покладається на суворі природні умови. Густі ліси, глибокий сніг та екстремальні морози стають головними союзниками в обороні. Командир прикордонного округу Північної Карелії полковник Матті Піткяніітті висловив суть стратегії простою метафорою: «Росія — наддержава, а ми — маленька країна. Треба бути обережним, коли спиш поруч із ведмедям».

Хельсінкі не розраховує на швидку активацію статті 5. Як зазначив депутат Юкка Копра, який очолював парламентський комітет з оборони: «Ми раді бути в альянсі, але ми все ж розуміємо, що перший удар нанесемо самостійно». У травні Фінляндія провела масштабні навчання «Північна зірка 26» та «Карельський меч 26», де війська з Франції, Великої Британії та США тренувалися діяти в арктичних умовах.

Крім того, Фінляндія разом із Польщею та країнами Балтії вийшла з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Логіка проста: Росія ніколи не приєднувалася до угоди та активно використовує міни на Україні, тому союзники змушені переглянути свої обмеження.

Польський «Східний щит»: бетон і дрони

Польща реалізує амбітний проект «Східний щит» — систему укріплень уздовж 800-кілометрової кордону з Білоруссю та Калінінградом. Проект, представлений прем'єром Дональдом Туском у листопаді 2024 року, включає протитанкові рови, бетонні бар'єри, бункери, мінні поля та системи спостереження. Вартість системи оцінюється в 10 млрд євро.

Однак, попри гучні заяви, Politico зазначає, що реалізація йде нерівномірно. У деяких місцях укріплення виглядають скоріше перспективно, ніж реально: протитанкові «єжі», які зберігаються поблизу села Домбровка, досі не були встановлені на позиції. Тим не менш, інцидент з проникненням 19 російських дронів у польський повітряний простір прискорив розробку системи протидії SAN. Вона покликана захищати небо від безпілотників без залучення дорогих винищувачів F-16 та F-35, збиття яких обійшлося Польщі в мільйони євро.

Литва: відсутність простору для маневру

На відміну від Фінляндії та Польщі, країни Балтії не мають стратегічної глибини. Литва, Латвія та Естонія перебувають у зоні ризику, особливо в районі Суwalkського коридору. Командувач збройними силами Литви Раймундас Вайкшнорас вважає раптове нападение малоймовірним через системи раннього попередження НАТО, але це не заважає країні уважно слідкувати за залізничними вузлами та логістичними пунктами Росії та Білорусі.

У відповідь на навчання сусідів Литва проводить власні маневри. Країни Балтії, як і їхні сусіди, розуміють, що у разі конфлікту їм доведеться діяти швидко та самостійно, поки основні сили альянсу підтягатимуться до кордонів.