Більшість українців демонструють високий рівень стійкості перед обличчям триваючої агресії. Згідно з новітніми соціологічними даними, станом на осінь 2026 року близько 62% громадян України заявляють про готовність терпіти війну стільки, скільки буде потрібно для досягнення перемоги та захисту суверенітету країни. Цей показник залишається стабільним протягом останніх місяців, незважаючи на постійну ескалацію бойових дій та посилення ракетних ударів по критичній інфраструктурі.
Динаміка та регіональні особливості
Дослідження, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 12 по 21 вересня 2026 року, охопило всі регіони країни, що перебувають під контролем української влади. Аналіз відповідей респондентів показує, що у всіх областях України не менше половини населення поділяє позицію щодо необхідності довгострокового опору. Примітно, що найвищі показники солідарності та стійкості демонструє столиця: одразу 72% киян підтвердили свою готовність терпіти труднощі війни стільки, скільки буде необхідно, що навіть вище за показники кінця літа.
Методологія та контекст дослідження
Масштабне опитування проводилося методом телефонних інтерв'ю, під час яких було опитано 1002 респонденти з різних куточків країни. Соціологи зазначають, що, попри втому від затяжного конфлікту, суспільна солідарність та розуміння екзистенціального характеру загрози переважають сиюминутні настрої. Інститути громадянського суспільства та армія і надалі користуються найбільшим кредитом довіри серед населення, утримуючи тил і фронт у єдиному пориві.
Суперечливі дані
Незважаючи на готовність до довгого протистояння на полі бою, соціологи фіксують зростаючу внутрішню напругу в суспільстві, пов'язану з оцінкою діяльності державних інститутів. Паралельно з даними про стійкість перед обличчям зовнішньої загрози, інші зрізи суспільної думки показують помітне зростання розчарування та сорому щодо роботи нинішньої влади. Зокрема, близько половини респондентів відкрито заявляють, що державні структури не виконують повною мірою зобов'язання, необхідні для прискореного вступ України до Європейського Союзу, водночас 46% громадян займають протилежну точку зору, висловлюючи оптимізм щодо євроінтеграційних процесів.
Таким чином, сучасне українське суспільство перебуває в стані складного соціального балансу. З одного боку, громадяни демонструють залізобетонну стійкість перед обличчям військової агресії і готові переносити негаразди невизначено довго. З іншого боку, наростає критичне ставлення до внутрішньої політики та ефективності держапарату, що вимагає від керівництва країни більш прозорих і рішучих реформ.