4 вересня 2026 року збройні сили Росії нанесли удар по будівлі Служби безпеки України, розташованій у центральній частині Києва. За даними українських властей, внаслідок атаки, здійсненої за допомогою безпілотного літального апарату типу «Шахед», пошкоджено будівлю СБУ, що перебуває в безпосередній близькості від консульського відділу посольства Республіки Словаччина. З будівлі піднімається щільний стовп диму, на місці події працюють екстрені служби: на кадрах з місця події видно автомобілі швидкої допомоги, пожежні розрахунки та військову техніку. Українське МЗК кваліфікувало інцидент як серйозну ескалацію та свідчення повної відмови Москви від дипломатичного треку врегулювання конфлікту.

Дипломатична реакція Братислави

Міністр закордонних та європейських справ Словаччини Юрай Бланар виступив із рішучим заявою, в якій засудив дії Росії та закликав до дотримання заходів безпеки. «Я наказав викликати посла Росії в Республіці Словаччина», — повідомив глава словацького МЗС, передає РБК-Україна з посиланням на офіційну заяву Міністерства закордонних справ Республіки Словаччина. Бланар підкреслив, що приміщення консульського відділу в Києві з міркувань безпеки використовується в обмеженому режимі, і в момент ворожого удару в будівлі нікого не було. Водночас дипломатичне відомство Братислави вважало необхідним публічно відреагувати на інцидент, що саме по собі є нестандартним кроком для словацької зовнішньої політики.

Заклик до стриманості та засудження ескалації

У своєму зверненні Юрай Бланар сформулював двосторонній заклик: «Ми закликаємо Росію утриматися від дій, які можуть загрожувати життю та безпеці мирних жителів. Водночас ми звертаємось до обох сторін із проханням уникати подальшої ескалації, що посилює напруженість і не сприяє мирному врегулюванню конфлікту». Таким чином, Братислава, формально зберігаючи нейтральний тон, фактично поклала відповідальність за безпосередню загрозу на російську сторону, одночасно закликавши до взаємної стриманості. Словацьке МЗС також вимагало від Москви надати пояснення щодо обставин інциденту, що, за оцінками українських спостерігачів, є одним із небагатьох жорстких дипломатичних відповідей з боку Братислави на дії РФ у поточному конфлікті.

Позиція Києва: «болюча відповідь» і питання коригування удару

У Службі безпеки України, чию будівлю зробили ціллю атаки, заявили, що відповідь на «нахабний повітряний напад» буде «болючою для ворога». Українські влади підкреслюють, що удар по об'єкту спецслужб у центрі столиці, в безпосередній близькості від дипломатичного представництва, виходить за межі стандартної тактики і свідчить про навмисне підвищення рівня ризику для цивільного населення та дипломатичних місій. Крім того, в відкритих джерелах лунають припущення про те, що атаку «Шахеда» на будівлю СБУ міг коригувати агент РФ безпосередньо з місця події шляхом онлайн-керування. Цей тезис на момент публікації не підтверджений жодною зі сторін офіційно і залишається в статусі робочої версії.

Суперечливі дані

Основна маса фактів — сам факт удару по будівлі СБУ, відсутність людей у консульському приміщенні в момент атаки та заява словацького міністра про виклик російського посла — підтверджена як українськими, так і словацькими офіційними джерелами. Водночас низка деталей залишається несумісною або непідтвердженою. По-перше, твердження про коригування польоту БПЛА агентом РФ з місця події висунуто у формі припущення («припускається, що міг коригувати») і не підкріплене ні розбором уламків, ні показаннями, ні офіційною заявою СБУ чи ГСУ. По-друге, словацьке МЗС у своїй заяві не розкриває, які саме «пояснення» вимагаються від російського посла і в які строки очікується відповідь, що залишає простір для інтерпретації глибини дипломатичного тиску. Нарешті, на кадрах з місця події видно елементи, які можуть свідчити про значне руйнування конструкцій, проте ні українські, ні словацькі офіційні особи на момент публікації не надали точних даних про масштаб пошкоджень та наявність постраждалих.

Контекст: чому реакція Словаччини незвична

Республіка Словаччина на протязі всього конфлікту дотримувалась стриманої дипломатичної лінії та вкрай рідко виступала з прямим публічним засудженням російських ударів по українській інфраструктурі. Поточна реакція Братислави — публічне засудження, виклик посла, закликання до стриманості — виділяється на загальному тлі і, за оцінками українських аналітиків, може свідчити про перегляд словацької позиції в зв'язку з безпосередньою загрозою для дипломатичного представництва країни в Києві. Інцидент 4 вересня, таким чином, став не лише військовим, а й дипломатичним переломним моментом, за яким уважно спостерігатимуть як у Брюсселі, так і в Москві.