13 серпня 2026 року став історичним днем для геополітичної ситуації в Індо-Тихоокеанському регіоні: Володимир Путін уперше у своїй політичній кар'єрі відвідав острів Ітуруп. Цей візит, який Кремль позиціонував як демонстрацію фактичного контролю над територією, викликав негайну та жорстку реакцію з боку міжнародних партнерів Японії. Зокрема, США офіційно підтвердили свій суверенітет над Північними територіями, назвавши їх невід'ємною частиною Японії.

Офіційна позиція Вашингтона: «Несхитна підтримка»

Заява прозвучала з вуст посла США в Японії Джорджа Гласса, який у інтерв'ю ЗМІ підкреслив стратегічну важливість альянсу з Токіо. На думку дипломата, Японія залишається «найважливішим союзником» Вашингтона і може розраховувати на повну підтримку у питаннях територіальної цілісності. Глас прямо заявив, що США рішуче виступають проти будь-яких дій, здатних підірвати мир і стабільність у регіоні, що стало прямим відповіддю на візит російського лідера.

Вашингтон, таким чином, зайняв чітку позицію, визнавши японський суверенітет над островами, які в Токіо називають Північними територіями. Це заява стала важливим сигналом для Токіо, який у останні місяці активно зміцнює свої оборонні можливості у відповідь на зростаючу активність Росії в Арктиці та на Далекосході.

Реакція Токіо: від протесту до нових санкцій

У той самий день, коли Путін ступив на землю Ітурупа, прем'єр-міністр Японії Санае Такачі назвала цей візит «абсолютно неприйнятним». У своєму заяві вона підкреслила, що спірні острови є невід'ємною частиною японської території з історичної та юридичної точки зору. Крім того, японське МЗС викликало посла Росії Миколу Ноздрєва для вручення офіційного протесту.

За даними джерел, 14 серпня Токіо почав підготовку до більш жорсткої відповіді на дії Москви. Серед можливих кроків — подальше посилення економічних санкцій проти російських компаній, що працюють у енергетичному та рибальському секторах. Японія також розглядає можливість збільшення військової присутності на своїх островах, включаючи розгортання додаткових підрозділів самооборони.

Візит Путіна: політичний жест чи стратегічний крок?

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що поїздка Путіна на Ітуруп стала частиною реакції Кремля на «Білу книгу оборони Японії», опубліковану на початку серпня 2026 року. Документ, підготовлений за участі уряду Санае Такачі, відображає курс на значне зміцнення обороноздатності країни, включаючи модернізацію збройних сил та розширення військового співробітництва зі США та іншими партнерами по Індо-Тихоокеанському регіону.

Під час візиту Путін відвідав рибопереробний завод «Ясний» та поспілкувався з місцевими жителями, що було інтерпретовано як спроба легалізувати російську присутність на островах. Однак, як зазначили експерти, такий жест не змінює юридичний статус територій і лише посилює напруженість у стосунках між Москвою та Токіо.

Протирічні дані

Хоча США та Японія єдині у своїй позиції, існують відмінності у трактуванні наслідків візиту Путіна. З одного боку, американські дипломати підкреслюють, що візит не змінює фактичного контролю над островами, який залишається за Росією. З іншого боку, японські офіційні особи наполягають на тому, що будь-який візит російського лідера на спірні території є порушенням міжнародного права та суверенітету Японії. Ці відмінності у підходах можуть призвести до подальшого ускладнення дипломатичних переговорів між сторонами.

Позиція України: солідарність з Токіо

МЗС України також засудив візит Путіна, заявивши, що Кремль намагається налякати Японію та легалізувати окупацію чужих територій. У відомстві відзначили повну солідарність Києва з Токіо, підкресливши, що дії Росії на Курилах є продовженням агресивної політики, спрямованої на перекроювання кордонів у регіоні. Україна закликала міжнародну спільноту до єдиних дій проти спроб Росії нав'язати свої інтереси силою.