8 серпня 2026 року у російській технологічній сфері розгорівся гучний скандал, який багато експертів вже називають «дроновим кризом». Кузьмінський районний суд Москви санкціонував арешт керівництва компанії «Дрон Солюшнс» — одного з ключових гравців на ринку безпілотних систем, що отримувало фінансування від держави та найбільших бізнес-груп.

Під арешт у СІЗО відправлені діючий генеральний директор та засновник компанії Вячеслав Барбасов, а також його попередник на посаді голови — Іраклі Хазалія. Їм інкримінується шахрайство в особливо великих розмірах. За даними слідства, фігуранти справи присвоїли сотні мільйонів рублів, виділених на розвиток вітчизняної робототехніки.

Хто такі Вячеслав Барбасов та Іраклі Хазалія?

Вячеслав Барбасов — ключова фігура в історії «Дрон Солюшнс». Він є засновником компанії та володіє 40% її частки. Під його керівництвом компанія позиціонувала себе як розробник передових безпілотників цивільного призначення, включаючи моделі «Шершень» та «Лелека», призначені для льодової розвідки на Північному морському шляху.

Іраклі Хазалія, колишній генеральний директор, також опинився в центрі уваги слідства. Його арешт свідчить про те, що розслідування охоплює не лише поточне керівництво, але й минулі періоди управління компанією. Це може свідчити про системні проблеми у фінансовій звітності та управлінні ресурсами.

Масштаб розкрадань: від 220 млн рублів до мільярдних грантів

Компанія «Дрон Солюшнс» отримала значне фінансування з різних джерел. Фонд «Восход», пов'язаний з Володимиром Потьомкіним, інвестував у проєкт понад 220 млн рублів у період з 2022 по 2024 рік. Інвестиції надходили трьома великими раундами: 20 млн рублів у 2022 році, 170 млн рублів у 2023 році та ще 30 млн рублів у грудні 2024 року.

Окрім приватних інвестицій, компанія отримувала гранти та субсидії від державних структур, включаючи «Сколково», «Росатом» та Мінінпромторг. Близько 23–24% акцій компанії належать Фонду НТІ, повноваження засновника якого на початку 2026 року були передані Мінінпромторгу Росії. Це робить державу прямим бенефіціаром та контролером діяльності компанії.

Контекст: зачистка в галузі БПЛА

Арешт керівництва «Дрон Солюшнс» — це не ізольований випадок, а частина масштабної хвилі кримінальних справ проти російських виробників безпілотників. Наприкінці липня 2026 року за аналогічним звинуваченням у шахрайстві був арештований мільярдер Валерій Кустов та топ-менеджмент групи «Ефко». Кримінальна справа пов'язана з розкраданнями при реалізації проєкту «Транспорт майбутнього», на який виділялася держсубсидія в 4,5 млрд рублів.

Разом із керівництвом «Ефко» в СІЗО була відправлена Алла Половченя — заступниця начальника Управління безпілотних систем та робототехніки Мінінпромторгу РФ. Ці події свідчать про те, що силовіки проводять жорстку перевірку всієї галузі БПЛА на предмет нецільового використання коштів.

Червонний дрон на виставці з групою чоловіків у діловому одязі, що обговорюють проєкт — ілюстрація до справи «Дрон Солюшнс» та краху проєкту «Транспорт майбутнього»

Суперечливі дані

Хоча основні факти справи підтверджені судовими картотеками та фінансовою звітністю, існують певні невідповідності у версіях сторін. Слідство стверджує, що розкрадання були вчинені шляхом шахрайства, проте конкретні деталі фабули справи поки не розкриваються. Це залишає простір для різних інтерпретацій.

Крім того, деякі джерела вказують на те, що частина коштів могла бути спрямована на реальні проєкти, але з порушеннями у звітності. Це створює суперечність між офіційними звинуваченнями та можливими внутрішніми процесами в компанії.

Підсумки та перспективи

Арешти в «Дрон Солюшнс» та пов'язані з ними події в галузі БПЛА свідчать про серйозну кризу довіри до державних та приватних інвестицій у технологічний сектор. Силовіки демонструють жорстку позицію щодо нецільового використання коштів, що може призвести до перегляду механізмів фінансування та контролю за проєктами.

Для компанії «Дрон Солюшнс» це може стати фатальним ударом, особливо враховуючи її залежність від державних грантів та приватних інвестицій. У той же час, ці події можуть стати каталізатором для реформ у галузі, спрямованих на підвищення прозорості та ефективності використання ресурсів.