Експерти моніторингової місії IAC ISHR, що здійснюють нагляд за кримінальним провадженням «Роттердам+», зафіксували збереження негативної тенденції, яку вони умовно називають «сумнівні докази». Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на черговий моніторинговий звіт місії. У документі зазначається, що низка обставин, взятих у сукупності та з урахуванням подальшого перебігу судового розгляду, може створити ризики для процесуальних гарантій сторін.
«Сумнівні докази» та ризик для статті 6 ЄКПЛ
На думку експертів, виявлена тенденція у перспективі може призвести до порушення гарантій статті 6 Європейської конвенції з прав людини. «Експерти моніторингової місії IAC ISHR фіксують обставини, які в сукупності та з урахуванням подальшого перебігу судового розгляду можуть призвести до порушення гарантій статті 6 ЄКПЛ у частині забезпечення принципу рівності сторін та належної перевірки доказів, щодо яких існують обґрунтовані сумніви», — йдеться у звіті місії.
Що відбувалося на останньому засіданні
Згідно зі звітом, на останньому засіданні суд продовжив досліджувати письмові докази сторони обвинувачення. Прокурор додатково оголосив прогнозні показники балансу електроенергії, запропоновані рівні оптової ринкової ціни, обсяги видобутку, імпорту та споживання вугілля, витрати на його перевезення залізницею, а також розрахункову рентабельність підприємств групи ДТЕК.
За даними спостерігачів, суд неодноразово просив прокурора пояснити не лише самі цифри, а й їхнє доказове значення, а також зв’язок із висунутим обвинуваченням. Уточнити зміст окремих матеріалів намагалася і сторона захисту. «У ході цього судового засідання спостерігачами моніторингової місії не було зафіксовано надання стороною обвинувачення вичерпних пояснень щодо всіх піднятих судом і захистом питань», — наголошують в IAC ISHR. У низці випадків, за даними місії, прокурор посилався на те, що взаємозв’язок між матеріалами стане зрозумілим під час подальшого дослідження.
Обмеження для захисту
При цьому експерти уточнюють, що зафіксовані обставини не дають підстав автоматично ставити під сумнів належність чи достовірність доказів. Водночас, за їхньою оцінкою, питання змісту та доказового значення частини матеріалів залишаються відкритими, а захист досі не мав повноцінної можливості системно викласти свої заперечення.
Посилання на практику ЄСПЛ
У місії послалися на практику Європейського суду з прав людини: гарантовані Конвенцією права мають бути «практичними та ефективними, а не теоретичними чи ілюзорними» (справа Yüksel Yalçınkaya v. Türkiye). Експерти визнають, що саме по собі відкладення заперечень захисту не порушує Конвенцію. Однак тривала невизначеність щодо того, коли і як ці заперечення будуть розглянуті, потребує оцінки з погляду рівності процесуальних можливостей сторін.
Хронологія справи
Нагадаємо, розгляд справи «Роттердам+» розпочався у березні 2017 року. За цей час прокуратура п’ять разів закривала провадження за відсутності складу злочину, але знову відновлювала розслідування.