Космічні сили США обрали американську оборонну компанію Leonardo DRS для розробки космічного сенсора, здатного виявляти, ідентифікувати та утримувати супровід швидкісних цілей і формувати дані, придатні для ураження. Про це повідомляє РБК-Україна зі посиланням на видання Army Recognition. На фото — будівля штаб-квартири Космічних сил США (Hartinger Building), що відповідає інституційному контексту угоди.

Контракт у форматі Other Transaction Agreement

Погодження з Leonardo DRS — компанією зі штаб-квартирою в Арлінгтоні (штат Вірджинія) — укладено у формі Other Transaction Agreement (OTA). Цей механізм дозволяє прискорено просувати перспективні технології від прототипу до випробувань і польового розгортання, минаючи частину процедур класичного циклу державних закупівель. За даними джерела, це один із семи аналогічних контрактів, підписаних Космічними силами США у травні–червні 2026 року; ще шість угод планувалося укласти у липні, що в сукупності мало довести кількість подібних угод до 13 на загальну суму понад 500 мільйонів доларів.

Що відомо про сенсор — і чого не розкрили

У Leonardo DRS заявили, що новий сенсор підтримуватиме космічну місію і спиратиметься на наявні та перспективні розробки компанії в галузі сенсорних технологій. Серед пріоритетів — доступність, можливість масового виробництва та стійка ланцюг постачання. При цьому компанія не розкрила вартість контракту, строки розробки, орбітальну архітектуру, спектральні діапазони, дальність виявлення та конкретний перелік загроз, а також не уточнила, які саме цілі — космічні апарати, ракети, гіперзвукова зброя чи повітряні системи — увійдуть у зону відповідальності сенсора.

Від попередження про запуски до наведення

Як зазначають аналітики, сам факт виявлення швидкісного об'єкта дає лише початкову обізнаність про загрозу. Ідентифікація цілі, утримання точного супроводу та формування даних, придатних для наведення, перетворюють сенсор на ланку бойового ланцюга. Ключове завдання Космічних сил США — скоротити час між виявленням загрози та передачею придатної інформації мережам командування та контролю й системам реагування. Новий проєкт відображає загальний зсув у військовому космічному спостереженні США: від попередження про ракетні запуски до постійного супроводу цілей і надання даних, достатніх для рішень про ураження. Подібні системи вже застосовуються Пентагоном — зокрема, супутники спостереження за ракетами компанії L3Harris, — однак сенсор Leonardo DRS розробляється як окрема самостійна система.

Процес «сенсор—стрілок» ускладнюється, коли ціль маневрує або рухається на дуже високій швидкості: якщо сенсор виявив об'єкт, але втратив супровід до того, як інший сенсор чи засіб ураження перейняв стеження, оперативна цінність початкового виявлення різко падає. Космічний сенсор, здатний утримувати якісний супровід, скорочує розриви в повторному захопленні цілі, покращує безперервність стеження й дає командирам більше часу та впевненості при прийнятті рішень.

Італійський фактор і зв'язок з Україною

Leonardo DRS є дочірньою компанією італійського оборонного гіганта Leonardo SpA, який у 2026 році відкрив власне підрозділення в Україні для наукових досліджень і розробок у галузі оборонних технологій. Зазначалося, що компанія планує перевірити свій новий купол ППО Michelangelo в бойових умовах на території України. Таким чином, контракт з Космічними силами США посилює присутність італійського оборонного кластера в американському космічному сегменті й одночасно пов'язує його з європейсько-українським треком.

Стратегічний контекст загроз

Супровід гіперзвукових цілей і протидія контркосмічним загрозам залишаються важливим стратегічним контекстом: обидва напрямки вимагають високої швидкості виявлення, стійкого супроводу та обробки даних із мінімальною затримкою. Китай і Росія також розвивають дедалі вдосконалені космічні озброєння та контркосмічні системи, однак ці можливості слід розглядати як загальний фон загроз, а не як підтверджений об'єкт конкретного контракту. Leonardo DRS вже має досвід у військовому космічному спостереженні, зокрема в розробці інфрачервоних корисних навантажень для супроводу балістичних та гіперзвукових цілей, що, за оцінкою експертів, знижує технологічні ризики нового проєкту.