За даними Bloomberg, американські переговорники під час мирних консультацій щодо завершення війни порушили питання про можливий вступ України до НАТО в обмін на виведення українських військ з Донбасу — умову, на якій наполягає Москва. Паралельно Вашингтон просуває ширші домовленості про правила Альянсу та розміщення військ у Європі, що викликає занепокоєння у європейських столицях.

Суть американської пропозиції

У межах обговорення гарантій безпеки для Києва посланці США прямо запитали українську сторону, чи готова вона відмовитися від Донбасу на користь Росії в обмін на членство в Північноатлантичному альянсі. За інформацією видання, Вашингтон також запропонував включити до переговорного порядку денного майбутнє НАТО, військові можливості Альянсу та розташування сил на європейському континенті. Таким чином, територіальне питання та архітектура європейської безпеки виявилися пов'язаними в єдиний пакет пропозицій.

Позиція Києва

Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність розглядати американські пропозиції щодо безпеки, проте поставив умову: Вашингтон має надати конкретний план вступу України до НАТО та ЄС, збереження сильної української армії та фінансування повоєнного відновлення. В інтерв'ю данській телекомпанії DR Nyheder, на яке він посилався в Telegram, Зеленський зазначив, що американці пропонували поступитися Донбасом в обмін на гарантії безпеки, аналогічні п'ятій статті НАТО, але Україна на це не пішла. За його словами, віддача української землі «заради миру» — абстрактні слова, і ніхто не вірить, що Росія зупиниться після отримання Донбасу. У жовтні український лідер також вказував, що передача решти Донбасу може відкрити для Москви шлях до Дніпропетровської області. На пресконференції в Дубліні Зеленський додав, що американська сторона регулярно поверталася до теми Донбасу і, за його оцінкою, виходить із припущення, що припинення бойових дій вимагає від Києва відмови від територій; він наголосив, що територіальне питання має обговорюватися на рівні лідерів держав.

Тривога в Європі

Новий підхід Вашингтона, за оцінкою Bloomberg, поставив європейських лідерів перед складним вибором. Країни побоюються, що обговорення майбутнього європейської безпеки паралельно з переговорами про завершення війни може призвести до поступок Росії. Особливе занепокоєння це викликає у держав, що межують з РФ: вони побоюються скорочення військової присутності НАТО на своїй території та посилення впливу Москви на рішення щодо безпеки в Європі. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис заявив, що східний фланг НАТО не може бути предметом торгу і що сфер впливу в Європі бути не повинно. Водночас європейські країни наполягають, що спочатку Росія має припинити бойові дії, і лише після цього можна переходити до дискусій про майбутнє НАТО та розміщення військ.

Вимоги Москви та відповідь ЄС

Росія, зі свого боку, наполягає, щоб НАТО погодилося не розміщувати війська в державах, які приєдналися до Альянсу після 1997 року, — зокрема, у Польщі, Чехії, Угорщині та країнах Балтії. Москва пропонує як компроміс скоротити власну військову присутність у Калінінградській області та Білорусі. Однак на саміті ЄС низка лідерів заявила, що подібний обмін є неприйнятним.

Дипломатичний контекст і строки

Дипломатична активність посилилася після того, як демократи повернули контроль над обома палатами Конгресу США на проміжних виборах. Посланці Джаред Кушнер і Стів Віткофф відновили переговори між Україною та Росією, які були призупинені в лютому через війну в Ірані; після цього вони зустрілися з президентом Росії Володимиром Путіним. Наступним етапом мають відбутися консультації з українськими та європейськими представниками в Берліні, де обговорюватимуться повоєнні гарантії безпеки для Києва. За даними Bloomberg, команда Дональда Трампа прагне продемонструвати прогрес до січня, коли нове демократичне більшість розпочне роботу в Конгресі, після чого законодавці можуть зажадати посилення тиску на Росію та збільшення допомоги Україні. Європейські лідери, натомість, побоюються, що Москва не зацікавлена ​​в швидкому завершенні війни і може затягувати переговори, очікуючи зміни політичної ситуації в Європі. Зазначається, що переговори тепер проходять у розширеному форматі за участю представників Британії, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, а також Єврокомісії, Євроради та НАТО.