Міністерство фінансів США офіційно визнало кремлівську платіжну систему A7 транснаціональною злочинною організацією. Це жорстке рішення було оголошено 1 жовтня 2026 року та спрямоване на припинення масштабних схем обходу західних обмежень. За даними американського відомства, платформа використовувалася не лише для проведення тіньових фінансових операцій Росії, а й для надання сприяння Ірану та його союзникам в ухиленні від міжнародних санкцій. Введені заходи передбачають повне заморожування всіх активів компанії на території Сполучених Штатів, а також сувору заборону для будь-яких американських громадян і структур на ведення справ як із самою системою A7, так і з численними субагентами, що діють від її імені.

Передумови та створення фінансової мережі A7

Платіжна система A7 була створена за активної підтримки російського державного Промзв'язокбанку, який тісно інтегрований в оборонно-промисловий комплекс РФ і також перебуває під жорсткими американськими санкціями. Засновником та публічним промоутером платформи виступив молдавський політик-утікач Ілан Шор, який перебуває під міжнародними санкціями. Кремль активно просував A7 як суверенну альтернативу міжнародним платіжним сервісам, від яких російську фінансову систему було насильно відключено після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Мережу позиціювали як інструмент для безперешкодних транскордонних розрахунків, проте розслідування виявили її кримінальну та санкційну сутність.

Масштаби тіньових операцій та розслідування Financial Times

Справжні масштаби функціонування мережі A7 розкрилися завдяки масштабному розслідуванню видання Financial Times, опублікованому восени 2025 року. Журналісти встановили, що через міжнародну банківську систему із залученням великих світових інститутів, таких як Standard Chartered і Citigroup, було проведено понад 6,9 мільярда доларів. Для маскування походження коштів організатори задіяли розгалужену мережу підставних компаній та масове підроблення документів. Тільки в період з кінця 2024 по серпень 2025 року було виявлено близько сотні таких фірм-одноденок, зареєстрованих переважно в Гонконзі, ОАЕ, Киргизстані та Індонезії.

Суперечливі дані

У питанні загальних обсягів коштів, що пройшли через платіжну систему A7, існують певні розбіжності в офіційних заявах та звітах розслідувачів. Так, за даними Financial Times, заснованими на документальному аналізі банківських транзакцій підставних компаній, через систему пройшло понад 6,9 млрд доларів. Водночас сам творець платформи Ілан Шор на вересневій конференції за участю російської влади заявляв, що за десять місяців через систему пройшло близько 91,5 млрд доларів (7,5 трлн рублів), стверджуючи, що платформа щодня обробляла тисячі транзакцій. Пізніше, у травні 2026 року, українські та британські офіційні особи, зокрема уповноважений із санкційної політики Владислав Власюк, заявляли, що за рік через A7 пройшло понад 90 мільярдів доларів — суму, порівнянну з половиною річних витрат Росії на військові потреби.

Наслідки та санкційна операція Economic Outcast

Адміністрація США оформила санкції проти A7 у межах масштабної операції проти Ірану під назвою Economic Outcast. Міністр фінансів США Скотт Бессент підкреслив, що Вашингтон систематично руйнує фінансову інфраструктуру, що дозволяє супротивникам підривати глобальну фінансову стабільність. Додаткового удару по платформі було завдано Великою Британією у травні 2026 року в межах пакету санкцій проти криптовалютних бірж та мережі A7. За оцінками експертів, ліквідація цієї інфраструктури серйозно ускладнить для Москви закупівлю озброєнь та проведення розрахунків за нафту в обхід міжнародних заборон.